м. Львів. Кам'яниця Абреківська

Історія

Наріжна кам'яниця розміщена на одній із найдавніших вулиць магдебурзького Львова, що виходить з північно-західного кута Ринку. Перша згадка про дільницю, на якій розташований будинок, походить із найстарішої збереженої міської книги Львова (1382 р.). Вулиця, що виходить з північно-західного кута Ринку, під назвою Татарська дільниця (Tartharorum platea)  вела до Татарської брами. З 1441 р. і вулиця, і брама згадуються під назвою Краківська.

Забудова парцелі змінювалася: кам'яниця відновлювалася і ґрунтовно реконструювалася, при тім зберігалися пивниці з часів готичного Львова. У середині XVI ст. кам'яницю придбав львівський патрицій німецького походження, доктор медицини і райця Андрій Абрек, від імені якого вона отримала назву. 

Після пожежі 1556 р. цю давню кам'яницю Абрек ґрунтовно реконструював. Після смерті доктора, наприкінці XVI ст., нею володіла вдова Абрекова. На фасаді з боку вул. Шевської на стінах і віконницях львів'яни писали різні епіграми та малювали карикатури, спрямовані проти окремих міщан і магістрату. Першою жертвою стала власниця — пані Абреківська. 1601 р. магістрат заборонив ці вправи і навіть поставив під будинком сторожу. Власне у цій постанові кам'яниця названа Абреківська. 1613 р. будинок став осередком військових повстанців, які, повернувшись із походу в Московію, не отримали грошей.

Від сер. XVII ст. до 1767 р. кам'яницею володіла родина Боброцьких. Комісія 1764 р. відзначилп, що кам'яниця настільки поруйнована, що її рештки необхідно розібрати, а на її місці збудувати нову. 1767 р. цю "рудеру" (руїну) придбав львівський годинникар Антон Камінський (Kamiński), один із засновників годинникарського цеху у Львові. 1769 р. він звів новий будинок на старих пивницях та приєднав до неї давню кам'яницю під №3 (Тарнавську і Валішевських).

У 1872–1873 рр. провели реконструкцію: надбудували 4-й поверх і влаштували бляшаний дах із горищними віконцями на фасаді за проектом архітектора Міхала Фехтера (Fechter). 1913 р. за проектом Генрика Сальвера (Salver) з вул. Трибунальської (Шевської) на місці вікна влаштували вхід із порталом.

На 1913 р. у кам'яниці мешкали урядовці та торговці: Якуб Біндер (Binder), Юзеф Соклєр (Sokler), Ян Дзюба (Dziuba), Бетті Діманд (Dimand), Ізраель Бардах (Bardach), Шимон Маннер (Manner). На партері розміщувалися крамниці: жіночої галантереї Хуне Шеер (Scheer) і приправ Антона Оліярника, в частині №3 була крамниця чоловічого одягу М. Пасселя (Passel). У міжвоєнний період тут діяли книгарня та крамниця капелюхів.

Постановою Ради Міністрів УРСР №970 від 23.08.1963 р. будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури та містобудування національного значення під ох.№354.

Архітектура

Кам'яниця наріжна, з двома чільними фасадами, складається з двох середньовічних кам'яниць — Абреківської (№1) та Тарнавських і Валішевських(№3), об'єднаних у 1769 р. Мурована з цегли на кам'яних фундаментах із використанням білокам'яних елементів, базована на характерних середньовічних планувально-просторових структурах: дводільній, тритрактовій (№1) і дводільній двотрактовій (№3). Чотириповерхова, з горизонтально підкресленими партером і добудованим четвертим поверхом. Фасади вирішені у бароковому стилі, членовані спарованими пілястрами та прорізані ритмами прямокутних вікон у профільованих білокам'яних обрамуваннях. 

Оздоблення четвертого поверху повторює вистрій кам'яниці кінця XVIII ст. — членований канельованими пілястрами з іонійськими капітелями. Ріг кам'яниці — зрізаний, підкреслений пілястрами і скульптурною пластикою "Всевидяче око" над тягою, що підкреслює партер.

Архітектурний вистрій у рівні першого поверху частково втрачений. Збережені білокам'яні барокові портали двох брам із кутими ґратками у світликах та металеві двері з I пол. XIX ст. Внутрішній простір перепланований. Пивниці готичні, муровані з каменю-вапняку та цегли на вапняно-пісковому розчині, перекриті бочковими склепіннями. Вхід до них із подвір'я, закритий горизонтальними металевими дверима.  Збережені фрагменти білокам'яних порталів, портал входу у пивницю з різьбою. У південно-західній камері збережений слід від сходів із партерного ярусу, а на партері білокам'яний портал тамбуру входу у цю камеру (розкритий у 2012 р.). Південна стіна пивниць мурована з тесаного білого каменю — збережена з першого будівельного періоду кам'яниці; збереглися колишні завантажувальні отвори з лучковими кам'яними перемичками, які ззовні (від вул. Шевської) майже повністю закриті. Західна стіна загалом мурована з каменю, з невеликим вкрапленням великорозмірної цегли. Стіни, що розділяють камери підвалу, в нижній частині муровані з каменю, у верхній з цегли. Вхідний проріз між камерами — з лучковою цегляною перемичкою, виділений цегляним муруванням на вапняно-пісковому розчині, походить із XVIII ст.

Будинок на вул. Краківській, 1-3 — яскравий зразок архітектури Львова XVIII ст. в стилі бароко, який зберігає 2 середньовічні планувальні структури та унікальні елементи білокам'яної барокової різьби. У пам'ятці збережені готичні пивниці з часів первісної мурованої забудови ділянки у XIV–XV ст.

Джерело