Пам'ятна дошка Ромоданову А.П., м. Київ

На будинку № 40 по вул. Велика Житомирська встановлено пам'ятну дошку Ромоданову А.П.

Ромоданов Андрій Петрович (11 листопада 1920, Лубни, Полтавська губернія, Українська СРР — 5 серпня 1993, Київ, Україна) — український нейрохірург, творець наукової школи, доктор медичних наук, професор, академік АМН СРСР.
Народився 1920 року в місті Лубни (нині — Полтавська область, Україна) у сім'ї священика, єпископа УАПЦ. Українець. У 1938 році його батько Петро Ромоданів був репресований.
Завершив навчання в середній загальноосвітній школі № 138 у Києві. У 1942 році закінчив Київський медичний інститут, евакуйований до міста Челябінська. У роки радянсько-німецької війни був у діючій армії командиром санітарної роти полку, начальником окремого медичного санітарного батальйону на Західному і 1-му Українському фронтах.
Після війни в 1946–1949 роках А. П. Ромоданов закінчив аспірантуру, в 1949–1950 роках завідував відділенням Київського інституту психоневрології. У 1950 році став завідувати дитячим відділенням Київського інституту нейрохірургії, в 1951році — працювати заступником директора з наукової частини, в 1964 році — був призначений директором цього інституту. Член КПРС з 1952 року.
Наукові роботи присвячені переважно діагностиці та хірургічного лікування черепно-мозкової травми, питань дитячої нейрохірургії, пухлинних і судинних захворювань головного мозку, епілепсії. Його кандидатська дисертація присвячена діагностиці та лікуванню травматичних гранульом головного мозку (у 1955 році вийшла монографія «Травматичні гранульоми головного мозку»). У 1963 році він захистив докторську дисертацію на тему «Пухлини головного мозку у дітей» (у 1965 році вийшла монографія під тією ж назвою).
Розробив принципи надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги, і створив перші в Україні спеціалізовані установи для комплексного лікування хворих на епілепсію. Йому також належать дослідження з питань діагностики та лікування наслідків та ускладнень вогнепальних черепно-мозкових поранень, внутрішньочерепних крововиливів («Мозковий геморагічний інсульт»; 1971, у співавторстві).
У 1974 році був обраний дійсним членом (академіком) АМН СРСР.
У 1980-ті роки співробітники Київського інституту нейрохірургії під керівництвом А.П. Ромоданова розробляли питання хірургічного лікування артеріальних і артеріовенозних аневризм головного мозку, хіміотерапії злоякісних внутрішньомозкових пухлин. Інститут став центром міжнародного співробітництва з нейроонкохіміотерапії. За участю А. П. Ромоданова розроблена ефективна методика відновного лікування порушень рухових функцій після травм, судинних захворювань і видалення пухлин головного мозку; при інституті створено відділ реабілітації і на його базі функціонує перша в СРСР кафедра реабілітації невролого-нейрохірургічних хворих Київського інституту удосконалення лікарів. А.П. Ромоданов є творцем наукової школи нейрохірургів в Україні. Він був головним нейрохірургом Міністерства охорони здоров'я Української РСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 листопада 1980 року Ромоданову Андрію Петровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
Поряд з науковою А. П. Ромоданов вів велику громадську роботу. Він обирався депутатом Верховної Ради СРСР, заступником голови Всесоюзного та головою Українського наукових товариств нейрохірургів, був членом виконкому Європейської асоціації нейрохірургів, почесним членом Товариства нейрохірургів імені X. Кушинга (США), Чехословацького товариства імені Я. Пуркіньє, югославського, португало-іспанського, скандинавського та інших зарубіжних товариств нейрохірургів.
Жив і працював у Києві. Помер 5 серпня 1993 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Джерело.