м. Львів. Кам'яниця Захновичівська.

Характер мурування дозволяє датувати первісну споруду принаймні XVI ст. У XVII ст. кам’яниця належала вірменському купцеві та художнику Христофору Захновичу (Zachnowicz), учаснику переговорів з Богданом Хмельницьким у 1655 р. У 1763 р. частину будинку викупив галицький каштелян Антоній Розвадовський (Rozwadowski). У 1774 р. будинок зазнав перебудови, виконаної будівничими Павлом Шендеровичем та Антоном Миськевичем. У ХІХ ст. відбулися чергові реконструкції (зокрема, у 1852-му, 1872-му, 1882-му, 1895 рр.), внаслідок яких будівля набула сучасного вигляду. Пам’ятка містить елементи пізньої готики, ренесансу, пізнього бароко, класицизму та історизму.

Згідно Постанови №970 Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року будинок є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (ох.№324).

Забудова займає видовжену прямокутну ділянку, включає чільну і тильну кам’яниці та бічні офіцини. Будівлі оточують камерне чотирикутне подвір’я в центрі забудови, є цегляними, з білокам’яними елементами, різноповерхові, з підвалами та горищем. Вхід – від вул. Вірменської, посідає широкий арковий портал доби ренесансу.

Чільний будинок чотириповерховий, головний фасад має нерівномірний розподіл віконних осей. Нижній ярус виділений лінійним рустуванням. Вікна 2-го поверху акцентовані широкими профілями лінійних сандриків. На верхніх поверхах вікна в обрамуваннях із замками та віньєтками. Фасад завершує карниз широкого виносу з модульйонами у фризі горища. 

Джерело