м. Львів. Аннотаційна дошка на шпиталі Андрія Шептицького.

В 1929  року зібрання інтелігенції, представників громадських організацій Галичини з нагоди 30-річного ювілею перебування А. Шептицького на Митрополичому престолі, ухвалило, що найкращим пошануванням Митрополита буде побудова лікарні його імені.

План Шпиталю склав відомий львівський архітектор  інженер Євген Нагірний. 14 вересня 1930 року, під керівництвом інженера-архітектора Олександра Пежанського розпочато будівництво. Того ж таки дня закладено і освячено наріжний камінь.

Спорудження і облаштування шпиталю тривало до 1937 року. Було витрачено  700 000  злотих. У 1944 р. після ліквідації Греко-Католицької Церкви “Народну лічницю” перетворили на 3-ю міську лікарню, при тому зберегли старий медичний персонал, до якого належали також монахині. Прийшла окупаційна совєтська влада розуміла їхню виняткову жертовність і “закрила очі” на ідеологічну розбіжність.

Протягом 48 років функціонувала 3-я міська лікарня та її поліклінічне відділення. Із встановленням незалежності України в січні  1992  року Народна Лічниця знову відновила свій статус, як перша в Україні недержавна лікарня «Український Шпиталь імені Митрополита А. Шептицького».

На фасаді у 2000 році помістили меморіальну дошку Митрополиту Андрею Шептицькому (худ. Роман Петрук).

За рішенням Глави  Української Греко-Католицької Церкви  Блаженнішого  Любомира Гузара  з квітня  2001 року Міжнародний Благодійний Фонд  «Карітас України»  перейняв відповідальність за подальший розвиток Шпиталю та забезпечив її стабільне фінансування.

Джерело