м.Київ. Будинок № 17 по вул. Рейтарській.
Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість
- Україна›Київська область›Київ
Опис
Побудований у 1910-1912 роках. П'ятиповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний, з двома квартирами на поверсі. У правому крилі фасадного об'єму арковий проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі. Дах похилий, з бляшаним покриттям. Над сходовою кліткою влаштовано світловий ліхтар. Зв'язок усередині квартир коридорно-анфіладний. Памʼятка архітектури.
Архітектура головного фасаду характерна для пізнього раціонального модерну. Його композиція симетрична відносно розташованого над входом центрального заокругленого в плані еркера, завершеного на рівні п'ятого поверху балконом. Бічні розкріповки над вінцевим карнизом переходять у щипці, оформлені ліпленим рослинним орнаментом. У тривіконних частинах між еркером і розкріповками — балкони, огороджені металевими ґратами модернізованого геометричного рисунка. Тинькування цоколю імітує руст, решту площини фасаду (первісно у відкритій цеглі) вкрито імітацією мурування, поєднаного з ліпленими декоративними вставками. Основним засобом пластичного вирішення фасаду є групування різних за пропорціями і формами прорізів вікон — прямокутних і аркових (другий поверх), за характером оформлення перемичок і підвіконних фільонок.
Дворовий фасад оздоблено окремими елементами архітектурного декору, серед яких вирізняються об'ємні членування двох профільованих гуртів та прямокутних підвіконних нішок різного геометричного рисунка. Незначного виносу карниз підкреслюють зубці — одиночні на головному корпусі та здвоєні на брандмауері. Дворове крило будинку за аналогією з парадним фасадом візуально збагачено ускладненою конфігурацією вхідних частин з дерев'яними стулками дверей зі складними вітражними заповненнями верхніх фрамуг.
Інтер'єри вестибюля і окремих житлових приміщень прикрашають живопис і ліплення. Симетрична лінійна ритміка поліхромної скульптурно-живописної композиції плафона на стелі вестибуля має типовий для модерну орнаментальний характер. Це складнозакомпонований звивистий рельєф, переплетений барвистими зображеннями квітів. Плафон — у подвійній об'ємній зеленкувато-жовтій рамці, в одному з поясів якої вміщено орнаментальну композицію з квітів і листя лотоса, у другому — ліплені гірлянди. Рельєфи у вигляді букетів з квітучої шипшини, троянд і голівок маку прикрашають також верхні частини стіни, розкреслені на фільонки.
У квартирах, де збереглися груби, поряд з традиційним мотивом квіткового орнаменту використано сюжети з міфології. У ліпленому декорі груб зустрічаються зображення алегоричних жіночих голівок. У квартирі № 8, яка, ймовірно, належала колишньому власнику будинку, на стінах збереглися софіти й фризи (зі зміною рисунка у кожній кімнаті: лотоси, троянди, ангели). Окремі подібні елементи декору є і в інших квартирах.
Будинок має значну архітектурну цінність як пам'ятка раціонального модерну, в якій збереглося мистецьке оздоблення інтер'єрів.
З 1920-х рр. до 1941, 1945-73 у квартирі № 6 жив Коломійченко Михайло Сидорович (1892-1973) — хірург, заслужений діяч науки УРСР (з 1954). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941-45. Автор понад 130 наукових праць.
1928-41, 1944-74 спочатку у квартирі № 6 (разом з братом), потім у квартирі № 7 мешкав Коломійченко Олексій Сидорович (1898-1974) — отоларинголог, чл.-кор. АН УРСР (з 1967), заслужений діяч науки УРСР (з 1955). Створив школу отоларингологів України. Лауреат Ленінської премії (1964).
На фасаді будинку встановлено меморіальну дошку М.С. і О.С.Коломийченкам.
Як дістатися до точки:
Рейтарська, 17
- блоґ olanko
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати коментар
- 259 переглядів