Собор Святого Петра у Ватикані

Собор Святого Петра (італ. Basilica di San Pietro)  — католицький храм, найбільша споруда Ватикану та найбільша християнська церква у світі. Собор також входить у десятку найвищих церков світу, є однією із чотирьох патріарших базилік Рима та церемоніальним центром Римської католицької Церкви. Баня собору є одним із символів Рима.
Будівництво цього собору тривало 120 років — перший камінь було закладено 18 квітня 1506року за Юлія II, а посвячення здійснив папа Урбан VIII у 1626 р..
Архітекторами храму були такі італійські митці як Донато Браманте, Рафаель Санті, Бальдазаре Перуцці, Антоніо да Сангалло, Мікеланджело, Джакомо да Віньола, Джакомо делла Порта, Карло Мадерно, Лоренцо Берніні та інші.
Першу базиліку було споруджено за правління імператора Костянтина Великого на місці садів цирку Нерона, де розп'яли та поховали апостола Петра.
Будівництво храму тривало з 324 р. по 349 р. Невдовзі тут почали проходити папські коронації, в 800 році, папа Лев III коронував Карла Великого на імператора Священної Римської імперії.
1505 року Донато Браманте підготував план нового собору, який було затверджено папою. Браманте став папським архітектором, і перший камінь нового собору Святого Петра було урочисто закладено 18 квітня1506 року.
Браманте керував будівництвом собору до своєї смерті у 1514 році, головним архітектором після нього став Рафаель. Також до роботи долучився Джованні Джокондо, та Антоніо да Сангалло, учень Браманте. Після смерті Рафаеля (1520), головним архітектором собору став Бальдазаре Перуцці,  а з 1539 — Антоніо да Сангалло.
1 січня 1547 р. папа Павло III призначив головним архітектором Мікеланджело Буонарроті. Над спорудженням собору він працював останні 17 років свого життя.
Після смерті Мікеланджело архітектором собору стали Пірро Ліґоріо та Джакомо да Віньола. З 1573 року будівництвом керували Джакомо делла Порта та Доменіко Фонтана. З 1603 — Карло Мадерно, а з 1629 — Лоренцо Берніні.
Шатро базиліки Святого Петра є найбільшою консольною цегляною надбудовою у світі і має два склепіння. Це архітектурне рішення має важливе підґрунтя — висока, трохи витягнена баня виглядає краще зовні, але всередині краще сприймається кругліше шатро. Діаметр маківки становить 42,34 м (що на 86 см менше ніж у Пантеону), а висота — 43,2 м  Висота надбудованого над маківкою ліхтаря — 17 метрів. Таким чином загальна висота бані до вершини хреста на ньому становить 136,6 м.
На початку XVII ст. архітектор Карло Мадерно  звів фасад. Висота фасаду — 45 м, ширина — 115 м. Аттик фасаду вінчають величезні, заввишки 5,65 м, статуї Христа, Івана Хрестителя й одинадцяти апостолів, крім апостола Петра, статуя якого знаходиться зліва від сходів.
З портика до собору ведуть п'ять воріт. На центральних бронзових воротах зображені Ісус, Діва Марія та святі апостоли Петро та Павло. Ці ворота — шедевр ювелірного мистецтва роботи Антоніо Філарете. Праворуч від центральних дверей розташовані Ворота Таїнств. Останні двері справа — Святі двері, які відкриваються самим Папою кожні 25 років, у ювілейний рік. Ворота зліва — Ворота добра і зла  та Воріт смерті На фасаді собору виділяються дев'ять лоджій. Центральна називається «Лоджією Благословення» — з неї Папа Римський звертається із благословення «Urbi et Orbi» (буквально, «Місту та світу») до всіх християн на Різдво, Великдень та на день пам'яті святих Петра та Павла. Набір із шести дзвонів висить у верхньому вікні під годинником зліва. Дзвін Campanone використовується лише після смерті папи, а Campanella seconda — для заклику на обід у неділю. Усі шість дзвонів використовуються лише за особливої нагоди: після папського благословення Urbi et Orbi на Різдво та Великдень, після молитви «Ангел Господній» на Петра і Павла та після виборів нового папи.
Джованні Лоренцо Берніні створив протягом 1656—1667 рр. площу перед собором — одне з видатних творів світової містобудівної практики.
Берніні вирішив сформувати площу із двох частин. Перша, трапецієвидна, починається від базиліки. Друга частина площі — велетенський еліпс, поверхня якого злегка нахилена до обеліска, як до центру. Цей обеліск було привезено з Єгипту Калігулою у 37 р. Первинно він був розташований у цирку Калігули і Нерона. Обеліск також називають «Свідком», оскільки він був на тому місці, де загинув апостол Петро. Обеліск стоїть на фундаменті у вигляді бронзових левів. Обабіч нього розташовані фонтани висотою 14 метрів. Правий фонтан побудований у 1613 році під керівництвом Карло Мадерно, а лівий — у 1677 році створив Карло Фонтана. Дві колонади окреслюють площу і підтримують антаблемент простого тосканського ордера. Зверху 284 колон, розташованих по чотири у 71 ряд, розміщено 140 статуй святих. Статуї збудовані над колонадою у 1667—1669 роках за часів Олександра VII та Климента IX.
Загальна довжина базиліки — 211,6 м. Усередині собор вражає гармонією пропорцій, величезними розмірами, багатством оформлення — тут багато статуй, вівтарів, надгробків, безліч чудових творів мистецтва. Роль Берніні у створенні скульптурного оздоблення собору дуже велика, він працював тут із перервами майже 50 років, із 1620-го до 1670 р.
Наприкінці центральної нави, біля останнього стовпа справа, розташована статуя Святого Петра (XIII ст.), автором якої вважається Арнольфо ді Камбіо.
Прямо під куполом собору розташований вівтар із бронзовим ківорієм Берніні, виготовленим у 1624—1633 роках. Висота ківорію — 29 м. Він підтримується чотирма крученими колонами, на яких стоять статуї янголів. У чотирьох нішах під куполом у середохресті є чотири мармурові статуї висотою близько 4,5 м. Вони зображають святих Вероніку, Олену, Лонгина та Апостола Андрія. Цими фігурами підкреслені реліквії, що там зберігаються чи зберігались: рушник Вероніки з потом Ісуса Христа, частинку Чесного Хреста, Спис Лонгина та голова апостола Андрія.
У першій каплиці справа перебуває шедевр Мікеланджело — мармурова П'єта. Після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую у 1972 році, її захистили склом.
Нижче рівня фундаменту собору Святого Петра розміщена крипта собору чи Гроти Ватикану. У крипті є поховання — саркофаги двадцяти трьох пап, навколо могили святого апостола Петра. Усього в соборі розміщені 164 поховання римських пап. Навколо могили святого апостола Петра також збудовано п'ять національних каплиць. Окрім могил пап, у крипті також є і декілька інших могил кардиналів та провідників держав, наприклад, маркграфині Тосканської Матильди, королеви Швеції Христини, імператора Священної Римської імперії Оттона II.

Джерело