м. Київ. Будинок № 12 по вул. Саксаганського.

Зве­дено як прибутковий будинок домо­власника Ш. Паїна. Шестиповерховий з мансардою, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Комунікаційний вузол, що складається з вестибюля, ліф­та, парадних і чорних сходів, розміще­но на поздовжній осі будинку. На пра­вому фланзі проїзд на подвір'я. Оздоблений у стилі модерн з використанням форм класицистичної архітек­тури. Пам’ятка архітектури.

Головний фасад симетричний, вирізняється вертикальністю члену­вань. Має 14 вікон у горизонтальному ряді. Чітка регулярна, функціонально обумовлена структура, в якій вже відчутні раціоналістичні тенденції кон­структивізму, лише частково пом'як­шується відлитими зі світлого цемен­ту орнаментальними вставками-панно, розміщеними над і під вікнами. В них використано характерні для модерну, але вже значно геометризовані рос­линні мотиви, абстрактно-тектонічні підковоподібні вигини й переплетіння рельєфних ліній, а також елементи класицистичного орнаменту (гірлянди, іоніки, перлини тощо). Стіни урізно­манітнюються тонкою фактурною (пофарбоване цегляне мурування, гла­деньке та шорстке тинькування, тоно­ваний цемент або гіпс) та кольоровою (поєднання бузково-сірого з білим та світло-сірим) диференціацією.

В основному об'ємі завдяки абрисам верхньої частини виділено три ризаліти з округлими завершеннями. Під напівциркульними вигинами бічних риза­літів вікна аналогічної форми. В центральній частині округлий, дещо при­плющений силует, утворений високим аттиком (частково деформований пізні­шими переробками). У верхню частину аттика вмонтовано великий, стилізований в античному дусі горельєф, в центрі якого постать богині (можливо, Гестії — покровительки домашнього вогнища, міст і держав), що тримає у правій руці голуба. Праворуч від неї група з чотирьох фігур, які схилились у молитві над запаленим жертовником. Ліворуч майже карикатурне зображен­ня бога війни Марса, що втікає зі щитом і списом в руках. Його обличчя трактоване як антична комедійна мас­ка. Композиція, вірогідно, являє але­горію миру й добробуту.

Центр будинку акцентовано також здвоєними тригранними еркерами, які охоплюють другий—п'ятий поверхи, їхній верхній ярус оформлено елемен­тами тосканського ордера, інші яруси вирішено суто конструктивно й деко­ровано орнаментальними вставками й гладенькими панелями. Між третім та четвертим поверхами грані еркерів прикрашено трьома парами рельєфів, що відтворюють античні сцени побуту та відпочинку. Деякі з постатей запози­чено з розписів вілли Містерій у Пом­пеях. З мистецької точки зору ці рель­єфи (так само, як і горельєф аттика) не піднімаються над загальним того­часним рівнем і мають винятково деко­ративне, проте важливе для ансамблю значення. Знизу еркери прикрашено смугами пластичного орнаменту з геометризованих квіткових розеток, пе­люстки яких своєю формою нагадують листя улюблених киянами каштанів.

Нижні грані еркерів підтримуються вишуканими консолями (частково зруйновані, особливо з лівого боку) у вигляді букетів маку — символу спокою і сну.

Під еркерами розташовувалося двоє парадних дверей (ліві тепер закладено). Будинок має два вертикальні ряди бал­конів. У правому його крилі влаштова­но арковий проїзд, склепіння якого частково орнаментовано.

Серед інших будівель періоду пізнього модерну споруду вирізняє широке ви­користання скульптурного декору. Бу­динок є невід'ємною частиною архітек­турного ансамблю вулиці.

Джерело