м. Київ. Будинок колишньої гімназії № 8.

Споруджений у 1899 році на замовлення власника садиби за проектом арх. М. Добачевського під наглядом арх. А.-Ф. Краусса. Первісно чотириповерховий, п'ятий поверх надбудовано в радянський час (точну дату не встановлено). У червні 1915 І. Дьяков уклав з директором Восьмої чоловічої гімназії Й. Павловичем договір про передачу в найм терміном на десять років частину своєї садиби з цим будинком. Внутрішнє пристосування будинку для потреб гімназії було здійснено до вересня 1915 за рахунок власника садиби. В будинку був електричний підйомник, електровентиляція, каналізація, центральне парове опалення. На першому поверсі містилися передпокій, парадні сходи, вестибюль, гімнастична зала, дві класні кімнати, приймальня, лікарська, канцелярія й архів, кімната діловода, дві кімнати класних наглядачів, загальна кухня, кухня, два приміщення дров'яників; на другому – три класні кімнати, кабінет і квартира директора, кімната служителя, склад; на третьому – шість класних кімнат, кабінет і квартира інспектора, фізичний кабінет, рекреаційна кімната; на четвертому – чотири класні кімнати, католицький клас, актова зала, церква; у підвалі – приміщення для двірників, охоронців, дві роздягальні, господарські приміщення. Пам’ятка архітектури.

У червні 1918 І. Дьяков подарував будинок своєму сину М. Дьякову, який продав його в серпні того ж року Товариству Московсько-Києво-Воронезької залізниці. З встановленням радянської влади націоналізований. П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Разом з прилеглим праворуч будинком створює курдонер. Перекриття пласкі. Дах вкритий бляхою.

Головний фасад, симетричний за композицією, оформлений у дусі історизму з використанням романсько-готичних форм, розчленований по вертикалі трьома ризалітами. Перший поверх відокремлений міжповерховим гуртом, прорізаний великими вікнами вітринного типу з лучковими перемичками, декорованими четвертними романськими колонками. Другий і третій поверхи об'єднані цегляними рустованими пілястрами й нішами та декорованими тричвертєвими колонками, завершеними стрілчастими архівольтами з пишним ліпленням. Ліплення прикрашає також надвіконні вставки другого–третього поверхів. На четвертому – ритмічний ряд півциркульних вікон, декорованих суцільним пояском сандриків. Вікна в ризалітах – трицентрові, прикрашені ліпленим декором. На другому поверсі – широкі, на третьому – вузькі балкони з кованими ґратами. Фасад звершено карнизом на консолях і стрілчастою аркатурою в бічних ризалітах. Первісно будинок увінчував високий дах з вежами над ризалітами і металевим парапетом. П'ятий (надбудований) поверх у більш стриманих, раціоналістичних формах узгоджений з архітектурним вирішенням фасаду. Наріжжя має двоповерховий ризаліт з вестибюлем парадного входу. Ліворуч, перпендикулярно до чолового прилягає бічний корпус, оформлений у цегляному стилі. У центрі – проїзд на подвір'я з кованою брамою, встановленою 1915. Будинок – зразок житлової забудови центральної частини Києва доби історизму.

Джерело