Місто Тростянець. Схованка

Історія міста розпочинається після поразки козацьких військ у 1652 році в битві під Берестечком. Коли населення Волині, Поділля, Київщини почало переселення на землі Слобожанщини. Переселенці, які заснували Тростянець серед боліт перед Охтирською горою у 1660 році, прийшли з Наддніпрянщини. З дерев’яних колод поставили високий частокіл для охорони від кримсько - татарських нападників, дерев’яну церкву, кілька хатин. Назва козацької слободи утворилася від однойменної річки Тростянки, порослої тростієм. Існує ще одна версія стосовно назви поселення. Наші пращури “тростянцями” називали сухі острівці серед заболоченої місцевості.

Основним заняттям населення було землеробство. Довгий час слободою Тростянець володіли нащадки духівника царя Петра І – Надаржинського.

Найстарішою спорудою, що збереглася до теперішнього часу, вважається „Круглий двір”, збудований у 1749 році, як фортеця проти кримських татар. Вона могла витримати тривалу облогу, бо в одній з башт був колодязь, а в іншій запас їжі та смоли. Споруда має глухі високі стіни, чотири круглі триповерхові башти. На одній з коротких стін є вхід, виконаний у вигляді фігурної арки з флюгером нагорі. Жодного разу фортеця не використовувалась за своїм прямим призначенням. „Круглий двір” сполучався підземним ходом з панським будинком, та „Білою” Благовіщенською церквою, які знаходяться поруч. „Біла” церква була збудована у 1750 році в козацькому стилі.

Улітку 1864 року на запрошення князя Олексія Васильовича Голіцина (який на той час володів помістям) тут, будучи студентом Петербурзької консерваторії, перебував у гостях 24-річний юнак, майбутній відомий композитор та корифей класичної музики Петро Ілліч Чайковський. Глибоко в душу йому запала чарівна Тростянецька природа, з її привабливими Нескучанськими озерами з прозорою джерельною водою та ”Грот німф”, розташований на березі озера в лісовій гущавині. Не раз бував він у цій екзотичній споруді, яку було збудовано у 1809 році з великих кам’яних брил плескатої форми на честь 100-річчя Полтавської битви, та був свідком аматорських вистав кріпаків та виступів Петербурзького оркестру, які регулярно організовував поміщик. Саме перебуваючи в Тростянці Чайковським була створена увертюра до драми О.М.Островського ”Гроза”.

Освячена перебуванням у Тростянці великого композитора, тростянецька земля з гордістю зберігає пам’ять про нього. В 1984 році в міському парку відкрито єдиний у світі такого плану – на повний зріст – пам’ятник митцеві, щорічно навесні тут проходять музичні свята, присвячені великому російському композитору, на яких виступають професійні майстри мистецтв України та самодіяльні колективи.

В 1889 році Тростянець відвідав А.П.Чехов, в 1883-1885 роках проживав П.А.Грабовський.

За проектом академіка, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Бекетова на кошти Юлія Кеніга у 1913 році побудували, а 1916 році освятили нову Вознесенську церкву шатрово-купольного стилю з червоної цегли, що відповідає її народній назві – «Червона».

В 1917 році все, що належало Кенігам, останнім власникам землі та підприємств у Тростянці, було націоналізовано. На цих землях пізніше було створено Півненківський цукрозавод, бурякорадгосп, деревообробний комбінат, завод “Електропобутприлад”.

В 1923 році в місті створено Красно-Тростянецьку лісодослідну наукову станцію, де розводяться цінні породи дерев, проводиться дослідження розвитку багатьох культур. З ХІХ ст. і до сьогодення тут ведеться науково-дослідницька робота, аналогів якої немає в нашій країні. Тут працювали відомі вчені: члени-кореспонденти Академії наук І.М. Патлай, П.К. Фальковський, академік П.С. Погребняк та інші, які видали більше 400 наукових праць, заклали сотні ділянок лісу, які стали еталонними зразками для наслідування.

Відома тростянецька земля і спортивними традиціями. Володимир Куц, розпочавши свій спортивний шлях із села Олексине (що неподалік від міста), згодом став заслуженим майстром спорту, дворазовим Олімпійським чемпіоном, триразовим рекордсменом світу у бігові на 5 та 10 тисяч метрів, найкращим спортсменом світу у 1956 і 1957 роках. У 1985 році в Тростянці йому встановлено пам’ятник, а його ім’я присвоєне міському стадіону. Поруч з пам’ятником В.Куцу встановлено алею слави кращих спортсменів Тростянеччини.

Багатогранна і різноманітна літературно-мистецька мапа краю. Тут народилися й зросли відомий український театральний діяч М.К. Йосипенко та художник П.Ф. Борисенко, літератор світового рівня Микола Хвильовий та лауреат премії ім. М. Островського Леонід Татаренко.

Саме завдяки Леонідові Татаренку, Віктору Герасимову та Івану Коломійцю Тростянець став фестивальним краєм: з 1991 року щороку проводиться єдиний в Україні сільський фестиваль мистецтв “Боромля”, конкурс на краще виконання пісень про село. Постійно зростає майстерність, шириться коло його учасників.

В 2006 році вперше на теренах Тростянця був проведений міжнародний живописний пленер «Мальовнича Тростянеччина», який має добрі перспективи перетворитися у традиційний щорічний мистецький захід.

Джерело

________________________________________________________________________________________________

Схованка знаходиться в дуплі дерева, в нижній лівій його частині.