м. Краків. Палац Спишський.

Велика репрезентаційна споруда повстала в першій чверті XVІІІ століття. Сучасна будівля поєднала первинний палац Спишського і кам’яницю Шедлов.  Первинна будівля повстала в XІІІ столітті як двох'ярусна з трьома приміщеннями на кожному поверсі і вже з початку складала одну з найбільших приринкових будівель. В наступному столітті добудований четвертий поверх. В 1535-1579 роках будинок належав родині Мацейовських. Коронний конюший Каспер Мацейовський впровадив ренесансну модернізацію будинку. Нажаль, збідніла родина була примушена продати будинок. Його купив бургграф і жупник краківський Себастьян Любомирський, разом з посадою старости Спишського. З того моменту будинок називався палацом Спишським. У власності родини магнатів перебував до початку XVIII року.

Сусідня кам'яниця повстала також в XІІІ сторіччі, як мурований квадратний у плані будинок. Більшість свого існування належала купецькому роду. Однак наступні занедбання спричинили обвалення будівлі, що мало місце в 1726 році. Залишки будівлі було включено до Палацу Спишського. Об'єднані в одне ціле будівлі розширено для воєводи краківського Теодора Костянтина Любомирського в 1735 році.

Тоді повстала найбільша ринкова споруда. У великому бальному Залі почали проводити театральні вистави. Наприкінці сторіччя палац перейшов в руці князів Массальських, а потім належав Тадеушу Чацькому. В 1799 будівлю закупив староста бжеговський Яцек Ключевський, засновник краківського театру. Вже з 1787 року тут проходили польські і германські вистави, а також виступи циркачів.

Після введення в Кракові австрійської влади палац зайняв губернатор Західної Галичини Вацлав Маргелік. Після 1847 року давню резиденцію Любомирських реквізовано для потреб австрійської влади – губернської комісії і загальнодержавного уряду. У 1868-1903 роках в палаці було місцеперебування старости і представництво намісництва.

У власність Любомирських резиденція повернулася в 1877 році, коли її купила герцогиня Замойська-Любомирська. У 1905 повстала жіноча гімназія імені королеви Ядвіги, в 1908 – галіцийський автомобільний клуб, який об’єднав до 40 тодішніх власників автомобілів.  У 1909-1919 роках в невеликій прибудові діяло перше краківське кіно Кінетон, а від 1910 року – редакція ілюстрованого «Щоденного кур'єра». У 1913 році проведено модернізацію приміщень першого поверху згідно з проектом Людвіка Войтицького і Казимира Вишинського. Власник фірми «Хавелка» переніс сюди магазин колоніальних товарів «Під пальмою» і відкрив ресторан. В магазині збереглися оригінальні обладнання, а в ресторані – Тетмайеровський зал з поліхромним живописом Володимира Тетмайера, що представляє ілюстрацію «Пана Твардовського» Адама Міцкевича.

 Джерело