м. Краків. Палац «Під Христофором».

Палац повстав як результат об'єднання в одне ціле двох середньовікових будинків, які часто перебудовувались і часто змінювали власників. На наріжній ділянці стояла кам’яниця Морштинівська, а далі від вулиці Щепанської – кам’яниця Хмеловська. Найстарша приринкова забудова парцели походить з кінця XІІІ століття. Це була житлова оборонна башта, в плані квадратна з довжиною сторони 10 метрів. Впродовж наступних років була вона розширена. Вже у 1380 році на фасаді кам’яниці з’явилась скульптура святого Христофора. Від неї пішла назва будинку. В той самий час у кам’яниці функціонувала аптека, заснована Кристофом з Феррари, що мала назву «Аптека під святим Христофором». Традиції фармакології підтримувались до 1622 року.

Кам’яниця Хмеловська повстала у XVI столітті з двох середньовічних кам’яниць. В результаті ренесансної перебудови отримала у плані форму літери «L». Належала бургграфу краківському і банкіру королівському Северину Бонеру, а з 1639 року – купцю Яну Хмеловському. У 1644 році будинки купив коронний маршал, краківський жупник, королівський ключник Адам Казановський. Він був найближчим другом короля Владислава IV. Казановський не дуже довго проживав в палаці. Колишня резиденція безперервно здавалась в аренду, серед орендарів були між іншими сім'я Любомирських. У 1664 році будівлю купили Водзіцці і перебудували резиденцію згідно з проектом Якова Соларі. Тоді повстала аркадова лоджія на подвір’ї, а в 1697 році інтер’єри ліпленням прикрашував Балтазар Фонтана. До цього дня в одному із залів першого поверху збереглося зображення падіння Фаетона. Тоді також знято скульптуру святого Христофора. 

В кінці XVІІІ століття в палаці осів єпископ Каетан Солтик. Він купив будівлю по тим як повернувся з Калуги, як перший польський посол. Набувши там психічної хвороби, він був відсторонений від єпископської установи і вкоротив собі життя. Наступний власник – Яцек Ключевський улаштував в зведених залах палацу Спишського і палацу Христофора першу театральну залу в Кракові.

Після краківського повстання з 1846 року будівлю було пристосовано як казарму австрійських військ. У 1914 році в палаці було місцеперебування Головного Національного Комітету, в 1918 – Польської ліквідаційної комісії  - замінника польського уряду. У 1932 році палац був центром зустрічей так званої Краківської Групи, тобто митців-абстракціоністів, до яких належали Йонаш Штерн, Генріх Вишинський, Олександр Вінніцький.

Після війни, у 1958-1959 роках, виконано ремонт будівлі для історичного музею Кракова і зараз тут розміщена експозиція «Життя і культура Кракова». У той самий час тут була відроджена Група Краківська на чолі з Тадеушем Кантором і Марією Яремою. Цей палац відвідували король Ян Казимир у 1649 і 1668 роках, король Михал Корбут Вишневецький з дружиною Елеонорою у 1671 році, російський цар Павло І у 1782 році, король Станіслав Август Понятовський у 1787 році.

 Джерело