м. Краків. Вівтар Трьох Тисячоліть.

 Багатовікова традиція процесії шанування святого Станіслава, яка щорічно в травні прямує з королівського Вавелю на Скалку, вимагає - з огляду на свій незвиклий духовний і історичний переказ - гідної оправи. Євхаристія, яка є джерелом і силою Костелу, є рівночасно кульмінаційним моментом торжеств станіславовських. Цією сдумкою керувались отці пауліни, коли вирішили щорічно монтований польовий вівтар - що служить тут від часів візиту Івана Павла ІІ в 1979 році - замінити сучасною, гарною і функціональною спорудою, розміщеною на монастирському подвір’ї, яка своїм артистичним і теологічним виглядом відзначить характер травневого торжества.

 Ініціаторами і авторами ідеї були: монастир отців Паулінів на Скалці а також Санктуаріум Святого Станіслава і інженер Петро Скалський. Підготовчі роботи розпочали від архітектурного конкурсу відомих митців і архітекторів. На призначений термін поступило п'ять проектів, що відзначались високим рівнем. 19 червня 2007 року в палаці краківських біскупів зібралося журі, яке відібрало для виконання проект колективу професора Вінцента Кучми. Проект отримав назву Вівтаря Трьох Тисячоліть.

Споруда має багатофункціональний характер, пристосований як для проведення літургій, так і для концертних і інших сценічних дій. Вівтар Трьох Тисячоліть визначають два напрямки: стіна монастирської будівлі і середньовікова стіна, побудована за часів короля Казимира Великого (1310-1370). Ці вектори визначили дві вісі колонад. Вівтар займає площу близько 1000 метрів квадратних. Підлога і ступені його виконані з матеріалу, найбільш зв'язаного зі Скалкою - вапняку.

Майданчик під будівництво Вівтаря Трьох Тисячоліть освячено 22 січня 2008 р., а наріжний камінь вмуровано 18 лютого того ж року, під час святкової церемонії під головуванням кардинала Станіслава Дзивіша.

У фундамент, як виголошує зміст ерекційного акту, вмуровано наріжне каміння: з Ватикану, окропленого кров'ю святого Івана Павла ІІ; з Гнєзно, де знаходиться могила мученика святого Войцеха; із Скалкі, де пролилася кров святого Станіслава і з Теб в Єгипті, де наодинці жив святий Павло І Відлюдник, засновник ордену Паулінів.

Сім колон, піднятих на висоту 8 метрів з монолітних кам'яних блоків, позначають задню стіну вівтаря. На колонах розміщено скульптури святих і благословенних, виконані з патинованої бронзи, висотою 4, 2 м, роботи професора В. Кучми. Три центральні колони з рожевого каміння, своїм кольором вказують на мучеництво розміщених на них постатей: святого Станіслава біскупа і мученика, святого Войцеха - місіонера і мученика, і святого Іоанна Павла ІІ, який пролив кров під час замаху 13 травня 1981 року.

Чотири інші скульптури, що спираються на вапняні стовпи кольору слонової кісті, представляють святу королеву Ядвігу, святу сестру Фаустину,  святого Яна Канта і отця Августина Корецького. Якщо перші три постаті – головні патрони Польщі і духовні опікуни польського народу, інші чотирі святі були обрані з огляду на свої звязки з Краковом і орденом паулінів.

 Джерело