м. Краків. Шпиталь боніфратрів.

Шпиталь був заснований у 1609 році Валеріаном Монтелуппі. У 1812 році за поданням краківського біскупа Анджея Гавронського саксонський король і великий князь варшавський Фредерік Август Веттин видав декрет, на підставі якого Боніфратри отримали у власність покинутий монастир разом з садом і костел Тринітарів на Краківській вулиці. У ті скрутні часи брати Боніфратри відремонтували нове приміщення і знов почали служити суспільству Кракова.

Сприятливий період діяльності розпочався у 1891 році з вибором пріором Лаетуса Бернатка – моравця за походженням, фармацевта за освітою. Новий пріор, не дивлячись на складнощі, задумав побудувати нову лікарню. Оказією в реалізації цього задуму був ювілей 50-ліття панування імператора Франциска Йосипа. В березні 1897 року у Відні капітул австрійсько-чеської провінції схвалив пропозицію Л.Бернатка стосовно будування нової лікарні в Кракові на вулиці Тринітарській. Автором проекту лікарні був відомий архітектор, професор Краківської вищої технічно-промислової школи, Теодор Таловський.

Загальна вартість будівництва нової лікарні склала 450 тис. крон, з яких 369,6 тис. походило із складчини суспільства. У 1898 році вбудований наріжний камінь, а святкове відкриття і освячення лікарні кардиналом Яном Пузиною відбулося 7 жовтня 1906 року. За своїм медичним обладнанням, оснащенням та побутовими умовами це був один з найкращих та той час шпиталів Галичини.

З початком ІІ світової війни всі роки германської окупації лікарня залишалася в руках братів. В ній знайшли працевлаштування видатні лікарі, що були звільнені німцями з інших клінік.  Боніфратри переховували та надавали медичну допомогу особам, яких розшукувало гестапо, співпрацювали з рухом опору, ховали людей у підземеллях, нерідко ризикуючи власним життям.

1 січня 1949 року рішенням нової влади лікарня була націоналізована, а в жовтні 1950 року перейшла під управління муніципалітету Кракова. Братам боніфратрам був заборонений вхід на територію шпиталю. Лікарня отримала ім'я Едмунда Бернацького, патолога і невролога, філософа медицини.

10 травня 1976 року будинок внесено до реєстру пам’ятників культури Малопольського воєводства (№ А-577).

Падіння комуністичного режиму і повстання ІІІ Речі Посполитої ініціювали намагання ордену боніфратрів повернути свою власність. На підставі угоди з краківською владою 1 січня 1997 року шпиталь перейшов до ордену. Тим самим він став першою недержавною лікарнею в Польщі і отримав імя святого Івана Гранда, реформатора іспанської лікарняної справи, канонізованого Іоанном Павлом ІІ у 1996 році.

Джерело