м. Краків. Старий театр.

Старий Театр ім. Гелени Модреєвської (Heleny Modrzejewskiej) в Кракові є найстарішим діючим театром в Польщі. Його відкриття відбулося 1 січня 1799 р. Своєю появою перша театральна сцена в Кракові завдячує Яцькові Клюшевському (Jackowi Kluszewskiemu), котрий під кінець ХVІІІ ст. купив та пристосував для театральних цілей два будинки на розі вулиці Ягеллонської (Jagiellońskiej) і площі Щепанського (Szczepańskiego).

У середині ХІХ ст. до діючого театру було додано ще один будинок, і вся будівля була реконструйована під керівництвом відомих архітекторів Томаша Маєвського (Tomasza Majewskiego) та Кароля Кремера (Karola Kremera) в стилі флорентійського ренесансу. Після зведення у 1893 р. Міського Театру (сьогодні — Театр ім. Юліуша Словацького) театр біля площі Щепанського втратив свою значимість. Тільки у 1903-1906 роках місто постановило врятувати будинок і провести капітальну перебудову. Відповідальні за реновацію були Францішек Манчиський (Franciszek Mączyński) і Тадеуш Стриєнський (Tadeusz Stryjeński), надали йому сучасний вигляд, як зовні, так і з середини. Споруда була віддана для резиденції Товариства Музикантів (Towarzystwa Muzycznego), і тільки після ІІ світової війни театр повернувся у своє приміщення.

На сцені Старого Театру в Кракові виступали такі славетні актори як Гелена Модреєвська, Людвік Сольський, Густав Холоубек, Єжи Бінчинський, Тадеуш Ломницький, Ян Новіцький, Анна Димна, Анна Полони та Єжи Трела. Також свої таланти там змогли показати такі визначні режисери: Конрад Свінарський, Єжи Гротовський, Анджей Вайда, Кшиштоф Кєсловський, Агнешка Холланд, Кшиштоф Зануссі і Кристіан Лупа.

За весь час панування комуністичної системи в Польщі, Старий Театр не піддавався пануючій ідеології, але й уникав відкритої конфронтації з владою. Позиція директорів Театру була виважена та поміркована, а головною метою тієї інституції була не політика, а демонстрація відомих творів польської та світової драматургії. Поміж всіх інших вистав, тут були представлені на суд глядачів такі вічні твори, як «Гамлет» Шекспіра, «Весілля» Виспянського, «Танго» Мрожка, «Вишневий сад» Чехова, «Діди» Міцкевича та «Школа дружин» Мольєра.

Джерело тексту і фото