Пам'ятник княгині Ользі, Андрію Первозванному, Кирилу та Мефодію

Джерело

Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві представляє собою скульптурну композицію, яка складається з центрального пам'ятника великій княжні, постаментів просвітителів слов'янських народів - Кирилу та Мефодію, розташованих праворуч, й пам'ятника апостолу Андрію Первозванному, що знаходиться зліва від княгині.

Історія створення пам'ятника княгині Ользі у Києві почалася з 4 вересня 1911 року з відкриття монумента на Михайлівській площі. Цей пам'ятник став частиною масштабного проекту під назвою "історичний шлях" - низки монументів в столиці України, присвячених першим руським князям: Олегу, Ігорю й Святославу. За задумом авторів пам'ятники повинні були сформувати своєрідну алею, протягнувшись від Софійської до Михайлівської площі. Микола II своїм указом схвалив спорудження цієї композиції, асигнувавши на цю добру справу 10 тисяч рублів.

У серпні 1909 року місце, на якому повинен був стояти пам'ятник княгині Ользі, було урочисто освячено. Оголосили конкурс. Переможцем стала робота скульптора Ф.П. Балавенського, але з часом її відхилили. І.П. Кавалерідзе разом із Ф.П. Балавенським, П.В. Сніткіним й В.Н. Риковим працював над центральною скульптурою княгині Ольги й бічними - святих Кирила та Мефодія. Постать апостола Андрія є творінням рук однокурсника Кавалерідзе по Київському художньому училищу П.В. Сніткіна. Вся композиція виконана з бетону - модного на той момент матеріалу. Залишилася нереалізованою ідея встановити горельєфи із зображеннями діянь Ольги. Це сталося через те, що з бетону їх виконати було просто неможливо.

Фотографія 1912 року.

 На постаменті встановили таблички: "Ся перша вніде в Царство Небесне від Русі, сию бо хвалять Руські сини яко начальницю", й нижче інший напис: "Дар Государя Імператора місту Києву. Літо Р.Б. 1911".

Святкування з нагоди відкриття скульптурної композиції проходили досить скромно, оскільки в одній з лікарень міста помирав голова Ради Міністрів, статс-секретар Петро Аркадійович Столипін.

Велика княгиня Ольга правила Києвом у середині 10 століття. Однією з перших на Русі вона прийняла християнство, згодом православна російська церква зарахувала її до лику святих.

Апостол Андрій Первозванний за переказами саме з цього місця (Михайлівська площа) вказав на київські гори й сказав пророчі слова: "Тут засяє благодать Божа".

Мефодію слов'яни зобов'язані писемністю.

Кавалерідзе геніально передбачив величезну духовну силу саме такого поєднання легендарних особистостей. Але пам'ятник проіснував не довго. У 1919 році статую княгині Ольги скинули з п'єдесталу, її розкололи навпіл й закопали під самим пам'ятником, а в березні 1923 року були демонтовані статуї апостолів та просвітителів. У 1926 році на місці пам'ятника було розбито сквер.

Фотографія 1926 року.

Наприкінці травня 1994 року в День слов'янської писемності на Михайлівській площі в Києві були виставлені для публічного огляду зменшений макет та фотографії пам'ятника княгині Ользі. Також кожен перехожий міг взяти участь у благій справі - відновлення пам'ятника - пожертвувавши певну суму в скарбничку, яка була встановлена на площі. У 1996 році тут було проведено розкопки, в результаті яких вдалося знайти частини розбитої фігури княгині Ольги, за винятком голови. Шматки старого монумента скріпили й поставили у парку скульптур Івана Кавалерідзе на Андріївському узвозі.

Почалися роботи з відновлення пам'ятника. Цього разу як основний матеріал був обраний білий мармур, а постамент зробили з рожевого граніту. Монументальний ансамбль, присвячений княгині Ользі, першій і поки єдиній жінці, - главі держави в історії України, було урочисто відкрито 25 травня 1996 року в День Києва.