Флорентійське поросятко.

Одну з пам'яток Флоренції - бронзову скульптуру кабана можна побачити в лоджії Меркато Нуова. Дикий звір був символом Тоскани, чиї ліси були багаті цими тваринами і охота на яких велася з давніх часів.

У 1612 році Козімо II Медічі доручив талановитому скульпторові Пьєтро Такка, одному з кращих учнів Джамболоньї, виготовити копію кабана по античній мармуровій скульптурі, дарованій його предкові папою Пієм IV під час відвідин Риму в 1560 році.Бронзова скульптура призначалася для прикраси палаццо Пітті, проте, із-за зайнятості скульптора на інших багаточисельних проектах герцога, в 1620 році була виготовлена лише воскова модель. Відливання бронзової скульптури відбулось лише в 1633 році.  За цей час герцог помер, а Фердинанд II Медічі, що прийшов до влади, вирішив перетворити чудову скульптуру на фонтан.Для фонтану вибрали місце в лоджії Меркато Нуово як для естетики, так і для потреб флорентійських купців, що торгували тут різними коштовними тканинами, такими як шовк, парча, шерстяні тканини.

У 1640 році був виготовлений бронзовий басейн у вигляді заболоченої місцевості - місце існування кабанів - із зображенням різних водних рослин, земноводних тварин, рептилій і молюсків. Вода заструмувала з рила кабана. У 1897 році із-за серйозного зносу басейн фонтану був відлитий заново. У 1988 році вже вся композиція була замінена на нову, виконану в майстерні Фердінандо Марінелі, а колишнє творіння в 2004 році виставили в музеї Бардіні.

Самі флорентійці прозвали вепра ласкаво –«парчелліно», що переводиться як «порося». А потім для фонтану придумали такий ритуал. Якщо покласти монету звірові під язик, а потім відпустити її, то вона вислизне під його копита в місце, де розташовані грати для стоку води. Якщо монета прослизне в її вузькі щілини, то загадане вами бажання неодмінно збудеться. Ну а якщо мимо, значить, не доля. Ще ритуал зобов’язує потерти ніс кабана, чому він у нього нині затертій до блиску. І це не дивно - потік туристів, прагнучих здійснити свої бажання таким чином, невичерпний.

До речі, багаточисельні "родичі" порчелліно знайшли притулок в різних містах і країнах - в австралійському Сіднеї, в баварському Мюнхені, в Брюсселі, в данському містечку Холстебро, в садах Бутчарт Гарденс в Канаді, знову ж таки в тосканському містечку Ріспешіа, є копія навіть в Луврі.

Джерело тексту і фото

А ось мармуровий оригінал скульптури кабана (ІІІ-й вік до н.е.) знаходиться все в тій же Флоренції в галереї Уффіці.

Джерело фото