Королівський замок у Варшаві

Королівський замок у Варшаві — бароково-класичний королівський замок, розташований на Замковій площі у Варшаві.
Спочатку він виконував функції резиденції династії Мазовецьких П'ястів, а від XVI століття — садиба владарів Першої Речі Посполитої: Короля і Сейму (Ізби Посольської та Сенату). У XIX столітті, після закінчення Листопадового повстання 1830–1831 років, замок був переданий на потреби російської адміністрації. Під час І Світової війни слугував резиденцією німецького генерала-губернатора. В період з 1920 по 1922 — садиба Голови держави Другої Речі Посполитої. 1926–1939 — резиденція Президента Другої Речі Посполитої. Замок, спалений і пограбований німцями у 1939 році, був дощенту знищений у 1944. У 1971 році відбудований та реконструйований.
Королівський замок носить статус пам'ятки історії та культури Польщі. На даний час використовується як музей.
У 1980 році Королівський замок у Варшаві разом із Старим містом був внесений у список Світової спадщини ЮНЕСКО.
В кінці XIII століття, під час правління мазовецького князя Болеслава II, була побудована дерев'яно-земляна фортеця з ровом.
В 1349 році володарем володіння став князь Казимир I, тоді ж почалася поступова трансформація від дерев'яного селища в кам'яне місто. Князь почав будівництво перших кам'яних об'єктів в 1350 році, серед перших була масивна міська брама.
Між 1407 а 1410 роками Януш І Старший побудував двоповерховий палац в готичному стилі, так званий Великий Двір. Після 1526 року замок став власністю короля Сигізмунда Старого, а потім його дружини Бони Сфорца.
Ще один польський монарх, Сигізмунд Август, проводив проект реконструкції об'єкта у 1569-1572 роках, зокрема, було прибудовано до готичного Великого Двору новий царський дім в стилі ренесанс, за проектом Джованні Баттіста.
У 1595 р. король Сигізмунд III Ваза прийняв рішення про розширення замку, надавши йому функції вже не оборонні, а громадські. Перебудова в стилі раннього римського бароко проводилися в 1598-1619 роках. У 1601-1603 Джакомо Родондо закінчив нове північне крило. Від 1602 року будівництво продовжив Паоло дель Джильо. Пізніше, у 1614 році, коли керівництво робіт обійняв Маттео Кастеллі, побудували західне крило, передавши приміщення для засідань канцелярії та військового командування. З часом було завершено будівництво південної частини замку. Таким чином, виникла будівля, яка складалась з п'яти корпусів у стилі бароко, завершальні роботи виконали архітектори з роду Тесинських. У 1619 р. було завершено будівництво Нової Королівської Вежі, так званої Зиґмунтовської Вежі, заввишки 60 метрів - вона знаходилась посеред новозбудованого західного боку замку завдовжки 90 метрів. На вершині вежі розташовуються годинник з позолоченими вказівками і мідними щитами; новий шпиль вежі був завдовжки у 13 метрів, мав позолочені деталі і мідний прапор на вершині.
Після 1637 року була зведена з боку Вісли п'ятикорпусова галерея, також в той час добудували нове крило, на північному сході палацу, де розмістили нові королівські апартаменти. У 1637 році в південному крилі, на другому поверсі, була побудована за проектом Августина Locciego нова «sala del teatro» для постановки італійських опер.
У часи шведської навали, в 1655-1656 роках, королівський замок у Варшаві був розграбований - шведи поцупили безцінні картини, меблі, гобелени, обчистили королівську бібліотеку і коронний архів, зникли також численні скульптури та атрибути королівської влади.
Після повернення короля Яна Казимира, у вересні 1657 року почалося відновлення замку. Тоді побудували перед західним фасадом замку будівлю, звану як «Боратинувка». Після відновлення в 1658 році, в замку вже міг збиратися Сейм. Через відсутність коштів, наступний польський король Михайло Корибут Вишневський так і не зважився на корінну реконструкцію об'єкта, обмежуючись лише оздобленням інтер'єрів. У 1670 році у приміщені королівського замку відбулась шлюбна процесія царя з княжною Елеонорою, це було символом того, що руйнування, яких зазнав палац за часів шведської навали, були ліквідовані.
У часи правління короля Яна III Собеського, відновлено квадратну вежу, так звану «Альтанку», доповнивши її павільйоном типу набережної.

Джерело