Варшава. Пам'ятник Яну Кілінському

Зображення користувача vv.
  • Теги:
    • Памятники истории,
    • Памятники монументального искусства,
    • Пам'ятники

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • ПольщаМазовецьке воєводствоВаршава
Опис

Урочисте відкриття пам'ятника Кілінському відбулося 19.04.1936 р. Автор пам'ятника - відомий польський скульптор Станіслав Джаковський.
Під час Другої світової війни 4-метрова скульптура Яна Кілінського була збита німцями з 3-метрового гранітного п'єдесталу
10 листопада 1959 року пам'ятник змінив своє місце, і на цей раз він постійно переїхав до раніше вибраного місця на вул. Podwale.
У 1993-1994 рр. пам'ятник пройшов ретельну реконструкцію, завдяки чому його ослаблений фундамент був зміцнений.

Джерело

Ян Кілінський (пол. Jan Kiliński)— варшавський швець, один з керівників Варшавського повстання 1794 року, член Тимчасової заступницької ради, полковник міліції Мазовецького князівства.
Народився, в 1760 р. в родині муляра, архітектора-самоучки Августина та Реґіни Кілінських. У рідному місті навчався азам читання та писання. 1780 року переїхав до Варшави. У 1788 році отримав звання майстра-чоботяра і став популярним шевцем як серед столичної знаті, так і серед простого народу. Незабаром він зібрав достатньо коштів та придбав два кам'яних будинки. Потім, як людина, що відрізнялася особливими здібностями і чесністю, Кілінський був обраний членом ради (радним) магістрату Варшави.
Приєднався до таємного патріотичного товариства, метою якого було відновлення Польщі, яка була поділена сусідніми державами, в її колишніх кордонах. Члени товариства разом з емігрантами — Ігнатієм Потоцьким, Коллонтай і Костюшком — вирішили розпочати підготовку до повстання проти окупаційних російських військ, а Тадеушу Костюшку запропонували очолити повстанське військо. Останній прийняв пропозицію. У Варшаві розпочалася підготовка до повстання, значну участь в якому узяв Ян Кілінський.
Повстання почалося 12 березня 1794 року заколотом кавалерійської бригади генерала Антона Мадалинського. До повстанців стали приєднуватися інші частини армії Речі Посполитої. Через кілька днів кавалеристи Мадалинського оволоділи Краковом, який став центром повстання. 16 березня 1794 року обрано керівника повстанців —Тадеуш Костюшко. 24 березня в Кракові опубліковано Акт повстання, який проголосив гасла відновлення в повному обсязі суверенітету Польщі; повернення територій, продовження реформ, започаткованих Чотирирічним сеймом 1788–1792.
Повстанців підтримали широкі верстви польського суспільства, всюди почалося озброєння населення та формування повстанських загонів. Посол Російської імперії у Варшаві та командувач російськими військами скерував на придушення повстання загін генерала О. Тормасова. Але 4 квітня 1794 року в бою під Рославицями поляки зуміли завдати поразки загону російських військ. Відтак повстання міщан звільнило Варшаву і Вільно .
Ян Кілінський був обраний членом тимчасової ради і увійшов до складу народної ради. 28 червня 1794 року за його наказом варшавські збройні загони були відправлені на місце боїв з російськими частинами та поповнили військо Костюшка.
На початку вересня 1794 року прибув 10-тисячний корпус Олександра Суворова, який узяв Кобрин, Брест у Східній Польщі. Сам Тадеуш Костюшко, як і Ян Кілінський, був важко поранений і потрапив до полону. У листопаді царські війська штурмом оволоділи Варшавою й остаточно придушили повстання.
Кілінського ув'язнили у Петропавловській фортеці у Петербурзі, де він відбував покарання до 1796 року. У листопаді 1796 року, відразу ж по смерті Катерини II, разом з рештою ватажками повстання був звільнений Павлом I.
Звільнений Ян Кілінський продовжив займатися конспіративною діяльністю. Вдруге був ув'язнений російською владою та вивезений углиб імперії.
Помер 28 січня 1819 року у Варшаві.

Джерело портрету та тексту

 

Як дістатися до точки: 
Варшава, вул. Podwale
0
Ваш голос: Ні

Повернутися до початку