Меморіальна дошка на честь Олександри Шулежко в Черкасах

Олександра Максимівна Шулежко (1903-1994) — вихователька, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду 102 дітей, серед яких 25 дітей були євреями. Праведниця народів світу 
Закінчила гімназію і педагогічне училище, вийшла заміж за священика. Після того, як чоловіка репресували 1937 року, Олександра сама залишилася з чотирма дітьми.
Після окупації Черкас Олександра Максимівна створила притулок для багатьох осиротілих дітей, хоча при цьому ризикувала життям свої рідних доньок. Їй вдалось врятувала від смерті й голоду 102 дитини, з них 25 дітей були євреями.
Завдяки сміливості, винахідливості, знанню німецької мови їй вдалось вводити в оману німецьку окупаційну адміністрацію і поліцаїв. На невеличкій земельній ділянці притулок організував господарство: тримали курей, кіз, поросят, яких годували самі вихованці. Єврейських дітей у притулку записували як українців, греків, або татар, переховували в ізоляторі.
Але радянська адміністрація після визволення міста заборонила спілкування з дітьми притулку і роботу за фахом. До 1968 року її підозрювали у співпраці з фашистами.
Та все ж завдяки священику Троїцької церкви отцю Омеляну їй було видано партизанський квиток, а згодом її знайшла заслужена нагорода — 1985 року їй вручили Орден Вітчизняної війни.
У 1996 року «Яд Вашем» присвоїв їй почесне звання «Праведник народів світу». Її ім'я також викарбувано на Стіні Пам'яті Алеї Праведників народів світу.
2008 року з друку вийшла книжка «Пам'яті славетної землячки».
У 2013 року в Черкасах на стіні будинку № 200 на вулиці Хрещатик відкрили меморіальну дошку на честь Олександри Шулежко.
2015 року вийшов присвячений їй документальний фільм "Олександра Шулежко. Доля праведниці".
2017 року Олександрі Максимівні присвоєно звання «Почесний громадянин міста Черкаси».

Джерело