м. Рига. Пам’ятник латиським дітям, депортованим до Сибіру.

Пам'ятник присвячений 4000 латиських дітей, які були насильно вивезені до Сибіру разом із батьками під час радянської окупації з 1941 по 1949 рік. Серед них був автор пам'ятника Яніс Карловс. «Сирота» - символічний образ спогадів скульптора, який, за його словами, не змучена людина, а повна духовних сил і вперта дівчина, яка прагне повернутися на батьківщину.

Пам'ятник виконаний із сірого фінського граніту. Поліровані кам'яні грані під ногами дівчини символізують сибірські крижані щити. Композиція викликає світлий, а не трагічний, похмурий настрій. Він висловлює латиську силу духу, яка не дає людині впасти в трагічні моменти життя.

Пам'ятник був збудований із запізненням на 10 років — 1998 року проект посів перше місце у конкурсі, присвяченому пам'яті жертв геноциду, але реалізований не був. У 2004 р. з ініціативи Дзінтри Гекас, кінорежисера, засновника фонду підтримки та допомоги жертвам комуністичного терору «Діти Сибіру», Я. Карловс спільно з архітектором К. Алксні розпочав роботу над створенням пам'ятника.

Пам'ятник було відкрито 14 червня 2008 року – у день пам'яті жертв комуністичного терору – у парку Ризького замку. Освячуючи пам'ятник, преподобний Іво Павлович закликав людей, які вирішують сьогодні долі нації, сприймати цей пам'ятник як нагадування: «Якщо хтось зробить велику несправедливість, першими постраждають невинні діти».

Джерело