м. Шяуляй. Собор святих Петра і Павла.

Церква святих апостолів Петра і Павла була побудована в Шяуляї в період між 1617 і 1637 (за іншими даними - між 1595 і 1625 роками). Історичні джерела свідчать, що єпископ Юргіс Тишкявічюс освятив храм 8 жовтня 1634 року. Імовірно, архітектурний вигляд будівлі остаточно сформувався у середині XVII століття.

У липні 1880 року дерев'яна вежа храму згоріла після удару блискавки, було знищено механічний годинник. Башта була відновлена, але втратила свою первісну форму. Значніші пошкодження храм отримав під час Другої світової війни, коли під час боїв у місті у 1944 році церкву було зруйновано. Все внутрішнє оздоблення було втрачено. Відновлювальні роботи під керівництвом інженера В. Крикщюнаса (V. Krikščiūnas) та архітектора С. Рамуніса (S. Ramunis) розпочалися у 1945 році. У 1951-1956 pp. здійснено другий етап реставрації, роботи проводились Вільнюською реставраційною майстернею. У 1974-1975 pp. за проектом архітектора А. Кунігеліса (A. Kunigėlis) був побудований великий вівтар, а також два бічні вівтарі. 1997 року після заснування єпархії Шяуляя храм став кафедральним собором.

Церква однонавова з трансептом та восьмигранною вежею попереду, висотою близько 70 м. У плані будівля має форму латинського хреста. Простора нава перекрита декорованим циліндричним склепінням. Характерною рисою церкви є подвійні вікна. Верхні круглі вікна служать для освітлення внутрішньої галереї, яка опоясує всю будівлю. Фронтони на торцях трансепту раніше були багато прикрашені у стилі північного Ренесансу. Бічні стіни розчленовані пілястрами із подвійними арками у верхній частині. Головний портал вежі декорований колонами, з'єднаними арковим навершям.

По краях західного фасаду розташовані вежі-еркери, що свідчать про оборонний характер церкви в пізньому середньовіччі. Раніше еркери розташовувалися в більшості середньовічних литовських храмів. В даний час цей храмовий елемент зберігся тільки на шяуляйському храмі святих Петра і Павла. На південній стороні собору знаходиться сонячний годинник. У храмі знаходиться орган XVIII століття, перенесений з каунаської церкви Пресвятої Трійці.

Джерело