м. Рига. Стара церква Гертруди.

Стара церква Гертруди - ризька лютеранська церква; розташована в центральному районі міста на перехресті вулиць Гертрудес та Базніцас. Збудована в еклектичних формах; є однією з перших церков, для якої було виділено спеціальне місце побудови (мається на увазі восьмикутна площа). Назва «Стара церква Гертруди» мотивована наявністю однойменної церкви, яка була побудована дещо пізніше, на самому початку ХХ століття, і яка носить назву Нової церкви Гертруди.

Вперше у цьому місці церковна будівля згадується у 1413 році; відомо, що за межами міського муру на приміській ділянці території існує церква, названа на честь всеєвропейської патронеси мандрівників святої Гертруди. Інша версія свідчить, що церква вперше згадується у 1418 році на території Ризького передмістя поблизу Великої Піщаної дороги. На цьому місці церковна будівля знаходиться понад століття, проте 1559 року вона згоряє. Після цього було відбудовано нову церкву, зважаючи на все, також з дерева, яка загинула під час воєнних дій у період тривалої шведсько-польської кампанії 1600-1629 років. Достеменно невідомо, скільки церковних будівель змінилося на цьому місці до спорудження будівлі, яка благополучно дійшла до наших днів.

У 1864 році відомий ризький архітектор, випускник Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв Йоганн Даніель Фельско, якому належить безліч примітних архітектурних робіт, що тішать око до цього дня, береться за керівництво будівельними роботами за своїм проектом. Будується нова церква Святої Гертруди, покровительки мандрівників, на тому самому місці, де розташовувався ряд попередніх, від яких історія не залишила сліду. У 1866 році роботи з будівництва церкви завершено, церква ж освячується через деякий час після спорудження, в 1869 році. Церква підноситься на специфічній восьмигранній площі, розбитій у 1813 році в рамках проекту з відновлення спалених ризьких передмість, розробленого під керівництвом маркіза Філіппо Паулуччі.

Церква є хрестоматійним зразком еклектичного напрямку архітектури. Майстер Фельско усі свої архітектурні проекти виконував у цьому універсальному стилі. Церква має багаті неоготичні форми. За структурною характеристикою церква є тринавовою псевдобазилікою з додатковим невеликим поперечним нефом, прикрашеним оригінальними хрестовими склепіннями. У зовнішній обробці було вирішено застосувати червону цеглу. Решта архітектурних елементів була відлита в бетоні: декоративні карнизи, портали, а також акуратний оригінальний каскад з фіалів, який надає цій церкві індивідуальності у зовнішньому оформленні. Численні прикраси вежі, а також віконний масверк також виготовлені з бетону. Шпиль досягає 63 метрів заввишки, він був покритий листовою міддю. Орган був сконструйований і встановлений у 1906 році, він вважається одним із найкращих у Ризі. Під головною церковною залою знаходиться цокольний поверх, який використовується під службові підсобні приміщення.

Джерело 

Інтер"єри храму: