м. Болонья. Театр Арена дель Соло.

Під час французької окупації Болоньї (1796-1816 рр.) на території, яку займав старовинний монастир Санта-Марія-Маддалена, з ініціативи торговця П'єтро Боніні була побудована арена, яка в літні місяці пропонувала театралізовані вистави з полудня до заходу сонця.

У 1810 році Карло Аспаррі, учень Філіппо Антоліні, створив напівкруглу структуру з ступенями неокласичного характеру та відбитком Просвітництва, якій судилося стати популярним театром переважно з спектаклями, шоу, карнавальними балами, цирковими виставами. Єдина споруда ХІХ століття, що збереглася до наших днів, — це фасад, збудований Гаетано Руббі в 1888 році.

Високий портик спирається на три великі арки, підтримувані парними колонами з коринфськими капітелями, і увінчаний високим карнизом. Над арками по фризу проходить напис «Місце, відведене для денних вистав». Вінчаючий фронтон Альфредо Нері містить статуї Аполлона у центрі, Поезії (ліворуч) та Трагедії (праворуч).

З 1916 року театр обладнаний знімними тентами, які дають змогу розробляти зимову програму із включенням кіно. Показ фільмів активізувався у 1930-х роках як прелюдія до радикального перетворення театру на кіно у 1949 році. У 1970-х роках проект Червеллаті, який на той час вважався надто амбітним, пропонував перетворити його на багатоцільовий культурний центр. Найновіша історія арени починається в 1986 році з купівлі муніципалітетом Болоньї будівлі Опери Пія Джованні XXIII, щоб забезпечити місто адекватним драматичним театром. Реконструкція проходить у три основні етапи (1984, 1986, 1991) та закінчується у 1995 році урочистим відкриттям. Великий зал вміщує 952 глядачі, а малий – від 220 до 300.

Джерело