Млинські мости у Вроцлаві

 Млинські мости у Вроцлаві – комплекс з двох мостів (південний 27,8 м завдовжки та північний 36,6 м) через рукави Одри. 
Сталева конструкція з параболічних кроквяних арок системи Шведлера, клепана , замінила в 1885 році існуючі на цьому місці дерев'яні мости .  Мости спираються на опори з гранітних блоків. Через мости дві трамвайні колії , двосторонній автомобільний рух та пішохідний.
У середні віки планування водогону в центрі міста було іншим, ніж сьогодні. Зокрема, Тумський острів був островом не лише за назвою. Лише на початку 19 століття за наказом Наполеона було засипано рукав річки, що відокремлює його від правого берега Одеру. Попередник Млинських мостів у дванадцятому столітті , називався Pons ad molam de corpore Jesu Christi ( Міст Тіла Христового ).
Пошкодження мостів під час облоги міста наприкінці Другої світової війни було тимчасово відремонтовано дерев’яними балками незабаром після війни. Наступна реконструкція в 1956 році, під час якої сталеві платформи були перебудовані та балки були посилені. Все також модернізовано в 1990 році в рамках чергової реконструкції.
У 1997 році під час Тисячолітнього потопу, Млинські мости опинилися під серйозною загрозою через те, що річкова течія несла ще й величезні стовбури дерев. Це могло привести до ще більш катастрофічного затоплення найцінніших історичних районів Середмістя та Старого міста, Протягом багатьох годин біля Млинських мостів збиралися рятувальники, альпіністи, запобігаючи винесенню стовбурів і колод у вузьку водопропускну трубу під млинами. На згадку про ці події в балюстраду південного мосту вмуровано кам'яну дошку з відповідним написом. 

Джерело