Церква святого Миколая у Берліні

Церква святого Миколая у Берліні

 Церква святого Миколая (нім. St. Nikolai-Kirche) — церква у Берліні. Побудована між 1220 та 1230 роками  неподалік Александерплатц.  Назву церква отримала на честь Святого Миколая, а його покровительство означало, що церква була церквою торгового поселення. Уже наприкінці 13-го сторіччя продольний неф базиліки з каміння був зруйнований та замінений на трьохнавну залу в стилі цегляної готики, і базиліка стала зальним храмом.  Будівництво на південнозахідному куті нового нефа храму двоповерхової капели Діви Марії з характерним для цегляної готики сходинковим фронтоном було завершено бл. 1465 року. 
Після приходу до Берліна Реформації, починаючи з 1539 року, у нішах хорів та бокових нефів було поховано близько 150 берлінських державних діячів, вчених та багатих бюргерів, У цей час внутрішній простір церкви був заповнений цінними скарбами мистецтва. 
Під час Другої світової війни церква Св. Миколая втратила у пожежі верхівки веж, дах та частину склепіння. У 1949 році обвалилися всі склепіння і північний ряд колон. Влада НДР лише на початку 1980-х років дозволила відбудову церкви.
Вежі відбудували за старовинними кресленнями якомога ближче до оригіналів -висотою 44 метри. Вежі були підняті та встановлені у серпні 1982 року. Південний шпиль отримав флюгер у вигляді  герба Берліна.  На другій вежі встановлено позолочену кулю, яка діє як блискавковідвід. Насамкінець відбудови на вежі церкви встановлено 41 дзвін. 
Спочатку церква була римо-католицькою, однак з 1539 року стала лютеранською протестантською. Сучасна церква Св. Миколая використовується переважно як музей маркграфства та деколи як концертна зала. 

Джерело