м. Болонья. Палаццо Мартінетті-Россі.

Ім'я і популярність будівлі пов'язані з постатями подружжя, яке володіло ним і жило в ньому на початку 19-го століття: італо-швейцарського архітектора Джована Баттіста Мартінетті (1764-1830), уродженця Тичино, і його дружини, графіні Корнелії Барбари Россі ді Луго (1781-1867), жінки легендарної краси, з якою Мартінетті одружився 1802 року. Остання, культурна і приваблива аристократка, знавчиня багатьох мов, давніх і сучасних, з її витонченими знайомствами,  прославила палац тим, що організувала один із найвідоміших культурних салонів у Європі, званий його відвідувачами Садом Гесперид.

Зовнішній вигляд будівлі п'ятнадцятого століття є результатом глибокого та екстравагантного переосмислення, проведеного Мартінетті між 1799 та 1806 роками в рамках широкої програми перетворення міста, здійсненої у наполеонівську епоху. Будівля включає в себе оригінальний корпус монастиря бенедиктинських монахинь шістнадцятого століття з примикаючим романським склепом церкви Санті Віталі та Агріколи в Арені, з трьома напівкруглими апсидами, присвяченими святим-першомученикам Болонської церкви, Віталі та Агриколі, що використовувався як церква всередині монастиря після спорудження храму, присвяченого двом мученикам.

Мартінетті придбав будинок у власність приблизно через десять років після закриття бенедиктинського монастиря, після наполеонівського придушення релігійних орденів у 1796 році. Втручання Мартінетті зумовило первісну монастирську будівлю як аристократичну резиденцію, тоді як триапсидний склеп був перетворений на печеру зі штучними сталактитовими скелями, використовувану графинею Корнелією як приймальня, в якій її вітали славетні гості. З іншого боку, верхня каплиця, яка була хорами черниць, не зазнала змін у своєму зовнішньому вигляді і використовувалася Мартінетті як кімната.

Доступ до верхніх поверхів будівлі здійснюється за унікальними гвинтовими сходами, побудованими в 1616 році Ніколо Донаті. Бенедиктинський сад був перетворений на англійський сад, задуманий Мартінетті, який намалював схему, як «аркадський рай», щоб подарувати його молодій дружині: згідно з англійським звичаєм, у парку, нині зруйнованому, росла густа рослинність, в якій були розміщені неокласичні статуї та височіли храми, едикули, фонтани та колони.

Пізніше, в другій половині дев'ятнадцятого століття, в будівлі розміщувався Istituto Convitto Ungarelli: в 1867 році племінник Корнелії, Джермано Россі, який успадкував будинок після смерті подружжя, здав майно в оренду Інституту Конвітто, заснованому вісьмома роками раніше варнавітом Доном Луїджі Унгареллі. Перший поверх частково займала адміністрація коледжу, а приміщення двох верхніх поверхів використовували під класи, лабораторії, навчальні кімнати, гуртожитки для студентів коледжу. Сад графині використовувався для відпочинку учнів.

Джерело 

На стіні барельєфне зображення Мадонни з немовлям і текстом: «Фасад цього будинку відреставрований у грудні 1934 р.».

Джерело