м. Рига. Будинок № 8 по вул. Альберта.

Чотириповерховий прибутковий будинок з цокольним поверхом зведений у 1903 році за проектом архітектора Михаїла Ейзенштейна. Одна з найвиразніших еклектично-декоративних будівель у стилі модерн із насиченим декоративним оздобленням фасадів. Найрозкішнішою частиною будівлі є центральний ризаліт, що асоціюється з деревом, на вершині якого зображена левова голова, що є символом сили та величі.

Фасад будівлі ритмічно розділений пілястрами, прикрашеними виразними жіночими маскаронами, що символізують витонченість та красу. Декоративні гребені використовуються для оформлення вікон, які прикрашаються масками огидних звірів, що оберігають спокій мешканців будинку. Фасад будівлі оздоблений блакитною цеглою та світлою штукатуркою. Пам’ятка архітектури національного значення.

Джерело

Будинок вважається першим будинком інженера-архітектора Ейзенштейна на цій вулиці. Будівництво практично було закінчено в 1903 році, проте будинок почав функціонувати як прибутковий лише з 1908 року. Зовсім недавно, на початку 2010 року, було завершено реставрацію будівлі.  

Будівлю відрізняє ошатний, багато і симетрично декорований еркер, пілястри увінчані жіночими маскаронами, що алюзивно відсилають до мотивів єгипетської міфології; неодноразово доводилося чути розмовну назву для цього будинку – «саркофаг». Фасад організує розкішний рослинний (деревний) мотив, що акцентує продукуючу тему вічного розквіту та досконалості, спрямованості до сонця, багатства, а також краси фізичної та духовної.

В оздобленні балконів можна зустріти рідкісний мотив нового життя. Два нижні симетрично розташовані по відношенню один до одного балкона прикрашені комарами, що розправили крила і злітають, однак гинуть, оскільки блакитний колір згубно діє на комарів. Тим не менш, на верхньому балконі можна виявити прикрасу у вигляді лялечки, з якої вже скоро має з'явитися новий комар. Так витончено розкривається мотив подолання смерті життям на фасаді цього будинку.

Кольорова гама фасаду побудована на гармонії білого та блакитного кольорів, які алюзивно відсилають нас до неба. На самому верху, де архітектор досягає правильної прямокутної ритмічності, можна бачити лев’ячі маскарони, амбівалентні символи вогню, сили, прихованої енергії, що виходить назовні. Таким чином, фасад є одним з найбільш привабливих з точки зору декоративного наповнення та виграє за рахунок органічного змішування елементів рослинного та тваринного орнаментів.

Джерело