м. Варшава. Палац Замойських.

З 1667 року власником маєтку на цій території був Ян Велопольський. Незабаром він збудував тут палац і розвів навколо нього сад. У 1744-1745 роках на прохання спадкоємців Велопольських була проведена реконструкція за проектом Пйотра Хіжа. Незабаром власником будинку став Францішек Ксаверій Браницький, який доручив ремонтні роботи Шимону Богумілу Цугу.

У 1802 році палац придбала Анна Сапежина, уроджена Замойська. У 1839 р. маєток став власністю Анджея Замойського. У 1843–1846 роках новий власник перебудував його під керівництвом Генрика Марконі, який надав будівлі величі. Її фасад був підкреслений тимпаном, прикрашеним барельєфами Павла Малінського із зображенням міфологічних сцен.

19 вересня 1863 року з вікна палацу члени національної жандармерії  здійснили невдалий замах на царського губернатора Федора Берга, який проїжджав через Новий Свят. У відповідь палац розграбували російські солдати. Майно жителів було викинуто на бруківку, перенесено до пам'ятника Миколі Копернику та спалено. Фортепіано Фредерика Шопена було викинуто з квартири Ізабели Барцінської, сестри  композитора. 

З 1867 року в палаці містився штаб Інженерної управи Варшавського військового округу. У міжвоєнний період у палаці розташовувалися Міністерство внутрішніх справ (№ 69) і Головне управління державної поліції (№ 67).

Палац постраждав під час нальотів Люфтваффе. Також палац постраждав під час Варшавського повстання. Це був укріплений центр німецького опору. 

Палац було перебудовано у 1948–1950 роках зі змінами за проектом Мечислава Кузьми. Зараз тут розміщені різноманітні заклади, серед яких Факультет політології та міжнародних досліджень, Інститут прикладних соціальних наук, факультет журналістики, інформації та книгознавства та факультет «Artes Liberales» Варшавського університету.

Джерело