м. Варшава. Пам’ятник князю Юзефу Понятовському.

Кінний монумент, розташований перед президентським палацом. На пам’ятнику зображено князя Юзефа Понятовського, який сидить на коні та тримає в правій руці меч. Скульптура Бертеля Торвальдсена створена за зразком статуї Марка Аврелія на Капітолійському пагорбі в Римі.

Збір коштів на пам'ятник розпочався на початку 1814 року, через кілька місяців після загибелі князя в битві під Лейпцигом. Анна Потоцька, уроджена Тишкевич, домоглася від царя Олександра I дозволу на встановлення пам’ятника у Варшаві. Пам'ятник був замовлений у 1818 році датському скульптору Бертелю Торвальдсену, який жив у Римі. 

На основі моделі на варшавському заводі Клаудіуша та Еміля Грегуарів у серпні 1830 р. розпочато відливання пам’ятника. Роботи були перервані вибухом Листопадового повстання. Вони були завершені в серпні 1832 року. Однак у 1834 році згода російської влади на встановлення монумента перед Губернаторським палацом була відкликана через санкції після придушення повстання. 

Оскільки через недостатню міцність мосту та лід на річці Вісла неможливо було перевезти важкий пам’ятник до Модліна цілком, у 1836 році його розібрали на частини й у 10 ящиках перевезли до фортеці. У 1840 році за наказом полководця Івана Дена пам'ятник був зібраний заново з нагоди огляду фортеці царем Миколою I. Під час цього візиту російський монарх подарував пам'ятник наміснику Царства Польського Івану Паскевичу. Пам'ятник був тимчасово перевезений до Дембліна, а звідти у 1842 році до палацу Паскевичів у Гомелі. Він був встановлений на терасі палацу. 

На місці, спочатку призначеному для пам’ятника Понятовському, у липні 1870 року в присутності царя Олександра ІІ було урочисто відкрито пам’ятник Івану Паскевичу роботи Миколая Пімєнова та Олександра фон Бока. Вибір місця мав очевидне значення для польського суспільства. Пам'ятник демонтовано 1917 року.

Спроби повернути роботу Торвальдсена з Гомеля в 1861, 1905 і 1917 роках були безуспішними. Пам'ятник Понятовському було повернуто до Польщі в березні 1922 року в рамках  повернення пам'ятників і творів мистецтва за Ризьким договором.  Скульптуру перенесли 1923 року на Саську площу. Її поставили на постамент проекту Олександра Боємського перед Саксонським палацом і могилою Невідомого солдата. Постамент був виготовлений із плит зруйнованого пам’ятника Паскевичу. Церемонія відкриття пам'ятника відбулась 3 травня 1923 року.

У січні 1941 року німці наказали меру Варшави Юліану Кульському перенести пам'ятник в інше місце у Варшаві. Однак до кінця окупації цей наказ не було виконано. Пам'ятник був підірваний німцями після Варшавського повстання, 16 грудня 1944 року. У квітні 1945 року в руїнах фабрики Лілпоп, Рау і Льовенштейн були знайдені фрагменти зруйнованого пам'ятника. Незважаючи на спротив Міністерства культури і мистецтва та преси, у травні 1946 року цоколь пам’ятника було підірвано. 

Новий зліпок скульптури, виготовлений у 1948–1951 роках за моделлю з музею Торвальдсена в Копенгагені, виготовлений Паулем Лауріцем Расмуссеном, був подарований Варшаві Королівством Данія. 23 лютого 1952 року пам'ятник було встановлено перед Старою оранжереєю в Королівських Лазєнках, а в 1965 році його перенесли у двір Палацу Ради міністрів (нині Президентський палац), де він знаходиться з 19 жовтня 1965 року. Двоступінчатий цоколь, розроблений Зигмунтом Степінським, був облицьований пісковиком із синостелю зі Стшегома. Залишки оригінальної скульптури експонуються у парку Wolności у Музеї Варшавського повстання.

Джерело