м. Анкона. Порт.

Анконська затока між двома пагорбами була безпечним притулком для моряків з шістнадцятого століття до нашої ери. Знахідки мікенської епохи свідчать, що вже в тринадцятому столітті до н. е. існувала торгівля з Грецією, потім була поширена до узбережжя Істрії і Далмації. Нарешті дорійці, походячи зі своїх початкових поселень у Сиракузах, оселилися в порту та на території, заснувавши місто Анкон, що грецькою означає «лікоть» і що відноситься до морфології мису, який захищає затоку Анкона. Затока була обладнана першими причалами, а згодом римляни завершили роботу своїх грецьких попередників.

Сьогодні порт є одним з найбільш життєво важливих і активних в Середземномор'ї і грає основну роль в комерційному обміні. Він класифікується Європейським Союзом як міжнародний порт, включений до Скандинавсько-Середземноморського та Балто-Адріатичного коридору мереж TEN-T.

Через порт Анкона проходять більше мільйона пасажирів на поромах і круїзних лайнерах, спрямованих до берегів східної Адріатики (Хорватія, Албанія, Греція). Контейнерні перевезення, що зростають в останні роки, перевищили 160 000 TEU, залучаючи всіх провідних світових контейнерних перевізників. Також у цьому секторі, у поромних та масових перевезеннях - де відзначається важливий внесок нафтових перевезень, що генеруються нафтопереробним заводом API Falconara Marittima - порт Анкона розкриває своє покликання як «ворота на Схід» та термінал автомагістралей моря Адріатично-Іонічного макрорегіону, що обслуговує італійський та європейський ринок.

Джерело