м. Анкона. Лоджія деї Мерканті.

Якщо рухатись від площі Плебісциту до порту, у кінці вузенької вулички Via Bonda видно частину шикарного будинку. На вулиці Via della Loggia, теж зовсім не широкій, розташована знаменита Лоджія деї Мерканті. Навіть сфотографувати будинок повністю проблематично через вузьку вулицю і високі сусідні будинки.

Лоджія деї Мерканті, що виходить на порт Анкони – найважливіший цивільний пам'ятник міста, символ його давньої комерційної життєздатності. Вона була введена в експлуатацію в кінці 14 століття (1392 р.) Сенатом старійшин як місце для демонстрації товарів з-за кордону, для торгу та продажу їх, за два кроки від пристані та митниці.

Роботи з будівництва Лоджії деї Мерканті закінчилися 1443 року. Між 1451 та 1459 роками було завершено оздоблення високого фасаду; він був замовлений далматинському архітектору і скульптору Джорджіо ді Маттео да Себеніко, який був натхненний квітковим венеціанським готичним стилем на його створення.

Лоджія деї Мерканті символізувала прагнення та діяльність доричного порту, центру обміну між північчю та півднем, сходом та заходом, між християнським та ісламським світами. Сьогодні ця споруда зберігає свою незвичайну елегантність і розповідає про період, коли Адріатика та Середземне море все ще були центром світу.

У верхній частині фасаду встановлений громадянський герб Лицаря верхи на коні з мечем, символ, згідно з традицією, імператора Траяна та герб міста, дорогого мешканцям Анкони; поряд з гербом два епіграфи, що нагадують про заснування будівлі купецькою громадою.

Фасад розділений чотирма колонами, що закінчуються чотирма високими шестикутними виступами. В кожній едикулі знаходиться жіноча алегорична статуя, на яких зображені чесноти доброго християнського купця: Надія (тримає якір), Хитрість (тримає в руках колону), Справедливість (тримає в руці ваги) та Милосердя (увінчана херувимами); в останній, здається, є вплив Якопо делла Кверча.

Після сильної пожежі, яка знищила попередню двоповерхову структуру, до середини шістнадцятого століття фасад потребував реставрації, і саме тоді він був збагачений Пеллігріно Тібальді характерними маньєристичними масками, видимими сьогодні.

Інтер’єри будівлі не розчарують самого вибагливого мандрівника. Зал на першому поверсі зараз використовується для проведення з'їздів, церемоній, конференцій, ділових зустрічей, економічних, політичних та культурних заходів.

Джерело