м. Рига. Будинок Данненштерна.

Будинок належав багатому оптовику голландського походження Маттео фон Данненштерну, зятю іншого відомого ризького поміщика Рейтерна.

Будинок Данненштерна був побудований архітектором, ім'я якого не дійшло до нас, з 1694 по 1696 рік. В ході робіт цей архітектор перебудував дві окремі середньовічні будівлі і об'єднав їх під одним дахом, розгорнувшись паралельно вулиці. На першому поверсі Данненштерн тримав торговий зал і кабінет, на другому - приміщення, призначені для житла. Третій поверх, типу мансарди, виконував функцію антресолі. Мансарда, яка складалася з декількох ярусів (всього вона складається з п'яти окремих «поверхів»), а також протяжний просторий підвал служили коморами.

^.

З 1728 року приміщення будинку здавалися в оренду спочатку заможним орендарям, потім, з часом, переваги домовласників дещо змінилися, і мешканцями могли стати менш фінансово забезпечені городяни. При цьому зворотна сторона цього явища була виявлена трохи пізніше, коли через низьку рентабельність використання будівлі в якості житлового приміщення воно призвело до розміщення в будинку різного роду підприємств, які не враховували внутрішній стан будинку, що призвело до погіршення загального стану будівлі. Безладні реконструкції будівлі низькокваліфікованими робітниками також сприяли погіршенню якості конструкції. У будівлі сталося кілька пожеж різного масштабу. Будинок був пошкоджений під час бойових дій у червні 1941 року.

У радянський період будівля була передана Ризьким міськвиконкомом  Музею історії Риги і мореплавання, який пізніше включив його в свою структуру як філію. За радянських часів проводилися внутрішні дослідження будинку, а його реставрація проходила в кілька етапів.

Розміри будинку: 28 на 20 метрів; висота фасаду – 11 метрів; висота коника даху становить 27 метрів; ділянка загальною площею 0,11 га забудована на 78%.

Будівля майже повністю перебудована в архітектурному каноні бароко. Головний фасад облицьований високоякісним вапняком, і оформлений  методом розчленування  великого коринфського  ордера з пілястрами (при  будівництві яких ця техніка була використана вперше). Два ризаліти, підкреслені пишними порталами, увінчані фронтонами. На фронтонах є напис «Anno 1696». Автором двох чудових порталів у стилі бароко  є балтійський скульптор  Дітріх Вальтер. При цьому, якщо подивитися на будівлю з торця, то можна помітити, що вона мало чим відрізняється від звичайної конструкції сараю, що продиктовано практичними потребами, які переслідував перший власник будинку. У задній частині будівлі є два внутрішні двори, які були утворені різними господарськими будівлями, приєднаними до будівельного комплексу пізніше.

Збереглися деякі елементи оригінального внутрішнього оздоблення: різьблені дубові сходи, зрізи голландської розписної плитки, розписи стелі.

Крім кількох хаотичних реконструкцій 19-го століття, будівля також була перебудована в 1933-1936 роках. З 1987 року реставрація проводилась під керівництвом  Тетяни Олександрівни Вітоли та Юріса Гальвіньша. Пам'ятка архітектури національного значення.

Джерело