м. Київ. Будинок № 14 по вул. Нагірній.

За даними Зводу пам’яток історії та культури: «Житловий будинок зведений у 1900-х роках. Вздовж вулиці на підвищенні у вигляді земляного подіуму. Має садову ділянку, на території якої міститься басейн (скульптура, що його прикрашала, не зберіглася). Збудований як особняк у стилі модерн, очевидно, за проектом власника Б. Воронцова (мав архітектурну освіту). Про це свідчить особисте клеймо, що зберіглося на дверях і замках: «Придворні виконавці барона Б. В. Воронцова, малюнок заявлений».

Одноповерховий, цегляний, з підвалом, під вальмовим дахом, прямокутний у плані, з головним та дворовим входами. Складався з вітальні площею понад 31 кв. м, п'яти житлових кімнат, кімнати для служниці, кухні, санітарного вузла. Тепер будинок поділений на дві квартири. Головний, асиметричний за композицією, нетинькований фасад має вікна видовжених пропорцій з легким заокругленням фрамужної частини, розбитий на площини плоскими лопатками з характерними для модерну потрійними вертикальними тягами. Зміщений щодо центру парадний вхід виділено ризалітом, що переходить у високий прямокутний аттик, прикрашений овальним модерністським горищним вікном з фігурною лиштвою. Три вікна лівого ризаліту увінчуються криволінійним фронтоном. Вхід підкреслено напівциркульним металевим піддашком на ажурних кронштейнах та підковоподібними у плані сходами з бетонними балясинами у вигляді стилізованих колонок. Кімнати гарних пропорцій, мають добре освітлення та орієнтацію. На стелях зберігся ліпний орнамент у класичному стилі, в одній з кімнат декоративний розпис. Уціліли кахельні груби з кокошниками над керамічними карнизами. Майстерно виконано деталі — дверні ручки, арматуру вікон, фільончасті віконниці.

Після 1917 тут містився дитячий будинок. 1956 будинок передано у власність проф. М. Саноцькому, тепер належить його нащадкам.» 

Але на табличці інформація інша: «1909-1910, особняк провізора І.Ф.Савранського». Пам’ятка архітектури.

Джерело