м. Вільнюс. Філармонія.

На місці, де зараз стоїть Палац Литовської національної філармонії, в 1503 році за привілеєм великого князя Олександра було побудовано цегляно-кам'яну будівлю, яка належала купецьким об’єднанням. Ця будівля мала готичні форми, складалася з двох поверхів. Сам будинок стояв нахиленим боком на вулицю. У глибині будинку розташовувалися два просторих обгороджених двори з товстої мурованої стіни. Будівля не раз горіла, реконструювалася. У різних джерелах її називали «Гостьовим будинком міста».

Капітальна реконструкція будівлі була проведена на початку XIX століття. Головний архітектор міста Йозеф Пусьє відремонтував дах, змінив весь інтер'єр. Кілька років будівлю здавали в оренду приватним особам. У 1892 році комісія, сформована міською думою, прийняла рішення про облаштування приміщення для міського театру у вищезгаданих купецьких будинках. Проект театру підготував тодішній архітектор вільнюського міста Костянтинас Короєдов. У 1899-1902 роках за його проектом було побудовано чотириповерхову будівлю з великим концертним залом. Коли будівля починала свою діяльність, на верхніх поверхах розташовувався Гранд-готель, а на нижніх - комерційні заклади.

Фасад цієї будівлі зберігся до наших днів. Він виконаний у стилі неоренесансу. Сам палац є в плані Т-подібний. У центрі фасаду на 3-4-х поверхах розташований портик, по кутах будівлі - вузькі ризаліти. У передній частині фасаду розташовані дві високі арки, одна з яких наразі веде на бічну вулицю.

З 1904 по 1906 рік у палаці діяла перша литовська книгарня, заснована Пятрасом Вілейшисом. 6 червня 1905 року в залі цього палацу відбувся вечір литовців, на якому виступав композитор Мікас Петраускас. 4-5 грудня 1905 року в палаці відбулося засідання Великого сейму Вільнюса. Тут зібралося близько 2000 представників Литви, України, Латвії, Польщі та інших країн. Сейм ухвалив резолюцію з вимогою автономії Литви у школах та установах литовської мови.Після пожежі 1910 року палац був відремонтований між 1911 і 1912 роками. Зал палацу перекритий залізобетонним склепінням. У 1913 році в залі палацу відбулася виставка народного мистецтва та дрібних ремесл Вільнюського художнього товариства.

Під час Першої світової війни будівлю палацу перетворили на німецький військовий госпіталь. 15 грудня 1918 року комуністи з цього залу оголосили про введення радянської влади в Литві. У міжвоєнні роки в будівлі діяв кінотеатр, проводилися концерти. Палац називався «Палац ратуші».

4 грудня 1940 року у Вільнюській ратуші було створено Державне філармонійне товариство Литовської РСР, під контролем якого перебував Вільнюський симфонічний оркестр (нині Литовський національний симфонічний оркестр), змішаний хор та ансамбль народної пісні і танцю, заснований Балісом Дваріонасом. Концертна діяльність філармонії у Вільнюсі припинилася лише ненадовго під час Другої світової війни, закрита німецькою владою в 1943 році, але в 1944 році філармонія знову почала свою діяльність. Після війни до проголошення незалежності Литви в 1990 році філармонія і всі її колективи були підпорядковані радянській мережі «Госконцерту», яка мала монополію на всій території Радянського Союзу і висвітлювала життя як класичної, так і розважальної або традиційної музики. Як місцевий член союзної мережі філармоній, Вільнюська філармонія монополізувала концертне життя в республіканському масштабі, а її філії діяли в кількох великих містах Литви – Каунасі (1944-2006), Клайпеді (1963-2004) та Шяуляї (1982-2003), які на той час поширювали в регіонах країни музичну культуру, схвалену радянською ідеологією. Після реорганізації діяльності та структури ЛНФ у 1990-х роках вона залишалась найбільшим концертним закладом країни.

У липні 1998 р. філармонії було присвоєно статус національного закладу культури. В даний час цей найбільший концертний заклад країни виконує кілька функцій. Заклад організовує концертні сезони у своїй штаб-квартирі (678 місць у Великому та 200 місць у Малому залах) та на різних концертних майданчиках у Вільнюсі (Музей прикладного мистецтва, базиліка Вільнюської архідієцезії та в інших місцях) та інших містах Литви; діє як концертна агенція, яка організовує гастролі литовських виконавців та виступи іноземних виконавців у Литві. З іншого боку, він об'єднує та керує найбільшими силами литовських музичних виконавців: Литовським національним симфонічним оркестром, Литовським камерним оркестром, квартетом Чюрльоніса, Вільнюським державним квартетом, камерним ансамблем Musica humana.

Джерело