м. Вільнюс. Палац Великих князів литовських.

Палац під горою Гедимінаса був центром, звідки з XVI століття країною правили великі князі литовські. Точна дата перенесення великокнязівської резиденції з Верхнього замку до Нижнього невідома, але вважається, що це зробив великий князь Олександр Ягеллон близько 1500 року, який перебудував Нижній замок у палац пізньої готики. Згодом палац неодноразово перебудовувався за модою відповідного часу і набував або ренесансних, або барокових рис.

У XVI – першій половині XVII століття палац відігравав важливу представницьку роль у Великому князівстві Литовському. Тут приймали послів, проводили засідання сейму, карбували монети. Розквіт палацу закінчився в 1655 році, коли російське військо на чолі з князем Черкаським і гетьманом Золотаренком взяло Вільно. Місто горіло 17 днів. Сліди тієї пожежі ви побачите на першому поверсі музею, оглядаючи фундамент палацу, розкопаний археологами. Литва повернула собі столицю лише через шість років, у 1661 році, але великокнязівський палац так і не зміг повернути собі колишню велич. У 1799–1801 роках з ініціативи адміністрації Російської імперії стіни колишнього великого князівського палацу були зрівняні з землею.

Археологічні дослідження на місці, де стояв палац, почалися лише в 1987 році, а в 2000 році, вже в незалежній Литві, було прийнято рішення про відновлення палацу. Реставраційні роботи фінансувалися як з державного бюджету, так і зі спеціально відкритого благодійного фонду, який зібрав понад 5 мільйонів литів від 70 тисяч громадян та організацій у Литві та за кордоном. Загальна вартість проекту реставрації склала близько 100 мільйонів литів.

Оскільки креслень палацу не зберіглося, його реставрували, орієнтуючись на картини художників різних періодів. За основу були взяті картини Франциска Смуглевича, датовані кінцем XVIII століття.

Роботи з відновлення палацу почалися в травні 2002 року, а в 2009 році відбулася символічна церемонія відкриття музею. Однак справжнє, а не символічне, відкриття відбулося лише 6 липня 2013 року, в день коронації Міндаугаса, одного з головних державних свят Литви.

Джерело