м. Вільнюс. Будинок Франка.

У шістнадцятому столітті на ділянці стояло кілька цегляних і дерев'яних будинків, що належали різним власникам. В кінці шістнадцятого століття всі вони перейшли до кардинала Великого князівства Литовського Димитра Халецького, який з'єднав будівлі, які тут стояли. У 1636 році будівлі були продані єзуїтському колегіуму і перебували у його власності до скасування ордену в 1773 році, в 1804 році будинок придбав Вільнюський університет.

У облаштованих у ньому апартаментах жили професори університету: професор медицини Йозеф Франк, на честь якого будівля отримала назву будинку Франка, з дружиною, співачкою Христиною Герхарді-Франк, скульптором Казімєжем Єльським, хіміком, лікарем Єнджеєм Снядецьким, його братом математиком, астрономом, ректором університету Яном Снядецьким, архітектором Томашем Тишецьким, художником-графіком Ісидором Вайсом. У 1812 році в будинку недовго перебував француз Марі-Анрі Бейль, тоді інтендант армії Наполеона, який пізніше прославився як письменник Стендаль.

У XIX столітті будинок кілька разів реконструювався, нинішній вигляд фасаду придбав в 1824 році. На першому поверсі знаходилася книгарня Фредерика Моріца. У ХХ столітті призначення будинку залишилося незмінним: на першому поверсі розташовувалися комерційні приміщення, на верхніх поверхах – квартири. Після відновлення незалежності в будівлях розташовувалося посольство Французької Республіки, а в будівлі неподалік від вулиці Великої розташовувався Французький інститут культури.

Джерело