м. Вільнюс. Костел св. Миколая.

Це найстаріший костел Вільнюса, заснований ще за часів Гедиміна для ремісників і купців Ганзейського союзу, запрошених до Литви.

Кам'яний храм був побудований в 1382-1387 роках зусиллями і на кошти правителя Яуніса (Януліса). На час будівництва костелу вказують архаїчні архітектурні форми костелу ранньої готики. Крім того, він згадується в документах 1387-1397 рр. Костел кілька разів реконструювали і реставрували: зберігся акт освячення храму 1514 року, близько 1525 року були зведені нові сітчасті склепіння. Після пожежі 1749 року, близько 1750 року і пізніше, було внесено багато змін: були додані хори в стилі рококо, збільшені бічні вікна. У 1812 році французи завдали церкві значної шкоди. Пізніше була прибудована вежа, храм був обнесений кам'яною огорожею.
Церква побудована з червоної цегли, в стилі балтійської готики. Храм складається з трьох нефів і має три вівтарі. У головному вівтарі встановлено хрест, а між колонами – чотири статуї роботи скульптора Раполаса Якимовичюса: Христофора, св. Терези, Кляри і св. Йосипа з немовлям. У лівому вівтарі знаходиться картина із зображенням св. Миколая. Між колонами стоять статуї св. Казимира і св. Георгія. У правому вівтарі знаходиться барельєф скорботної Божої Матері. У середній ніші праворуч розташована скульптура св. Антонія.

Богослужіння литовською мовою ведуться в костелі з 1901 року. У міжвоєнний період, під час польської окупації, цей храм був єдиним, де литовською мовою звучали богослужіння та проповіді. При храмі діяв своєрідний центр литовської культури. На подвір'ї костелу знаходився зал, де литовці проводили зустрічі, лекції, ставили вистави, влаштовували дитячі різдвяні свята.

У 1972 році костел відреставрували за проектом архітектора Й. Зіболіса.

Джерело

Інтер’єри храму: