М. Вижниця. Схованка

Вижниця - невелике місто населенням близько 4000 осіб на заході Чернівецької оласті, на р. Черемош. Засноване у 1158 році.

Історія м. Вижниця

 Коли виникла Вижниця, докладно невідомо. За однією з версій місто вперше згадується в літописах як городок на Черемоші під 1158 роком. За іншими даними, перша згадка про місто міститься у молдовському літописі за 1501 рік.

У 1514—1574 роках місто перебувало під владою турків.

До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдавському князівству, пізніше — Австро-Угорщині.

Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало 1767 року.

Наприкінці XVIII століття, з початком розвитку лісової промисловості, Вижниця стає важливим пунктом торгівлі деревиною. Після регулювання русла Черемошу (1790—1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по ґрунтовій дорозі через Бояни — на Бессарабію і Поділля. Основна маса міщан займалась торгівлею і ремеслами.

Жорстока експлуатація, свавілля чиновників і дідичів викликали масові виступи і хвилювання серед народних мас. Населення гір піднялось на антифеодальну боротьбу. В 1817—1830 роках поблизу Вижниці діяв загін опришків, очолюваний Мироном Штолюком. В 1848—1849 роках вижницькі селяни брали участь в антифеодальному русі під керівництвом Лук'яна Кобилиці.

1855 року Вижниця стала повітовим центром.

Місто сильно постраждало в часи Першої світової війни.

Матеріал з Вікіпедії 

 Джерело фото

Схованка

Контейнер-преформа схований під каменем недалеко від автовокзала.