Площа Богдана Хмельницького (Кіровоград)

Площа Богдана Хмельницького — площа в місті Кіровограді, названа на честь українського гетьмана Богдана Хмельницького.

Площа Богдана Хмельницького — другий за значимістю майдан міста. Вона розташована в Ленінському районі Кіровограда. Міститься між вулицями Преображенською, Карла Маркса Декабристів та проспектом Винниченка. З неї виходить вулиці В'ячеслава Чорновола (раніше — Луначарського), Острівська.

Майдан, де тепер міститься площа Богдана Хмельницького, у місцині неподалік Інгула, було розбито ще в середині ХІХ століття, й названо Банною площею, бо тут знаходились міські публічні лазні (від рос. баня).

Після смерті міського голови, особистого почесного громадянина Івана Макеєва (1865 рік) Банну площу перейменували на Макеєвський бульвар.

За СРСР майдан нарекли площею Декабристів.

Після здобуття Україною незалежності (1991) зі встановленням у сквері по центру площі 1995 року пам'ятника Богданові Хмельницькому, площу було перейменовано вкотре, й вона дістала свою сучасну назву — площа Богдана Хмельницького.

Площа Богдана Хмельницького має важливе транспортне значення, традиційно тут розташовані зупинки численних маршрутних таксі, зокрема кінцеві, та автобусів, а до осені 2009 року — тролейбусна зупинка «Площа Богдана Хмельницького».

• тролейбус: №№ 2, 5, в тому числі кінцева зупинка маршруту № 2.

У центрі майдану влаштований невеликий сквер, у середині якого 1995 року було встановлено пам'ятник Богданові Хмельницькому (ск. А. Гончарук, О. Гончар, М. Вронський, арх. А. Губенко), що й стало, власне, архітектурним завершенням оформлення майдану.

Матеріал з Вікіпедії

Храм Святого Володимира Великого (Покрова Пресвятої Богородиці)

Храм Святого Володимира Великого був закладений у 1795 році у Єлісаветграді. Це один із найстаріших кіровоградських храмів, якій зберігся до сьогодні. Він був побудований як храм Покрова Пресвятої Богородиці. За свою історію він пережив і духовне піднесення і спустошення у роки радянської влади, коли були знищені всі ознаки культової споруди. Лише у серпні 1996 році розпочалося відродження храму, коли його було передано громаді Української Автокефальної Православної Церкви.

На сьогодні Храм Святого Володимира Великого потребує реставрації. За підрахунками спеціалістів, що виконувалися минулої осені на його відновлення потрібно від 2,5 до 3 мільйонів гривень. Але зараз грошей вистачає тільки на дренажну систему, щоб храм не підтоплювало. Тільки в цьому році міська влада звернула увагу на проблеми храму. Була виділена певна сума на реставраційні роботи. «Звичайно сума мізерна, порівняно з тою, що потрібна, щоб відродити цю духовну святиню, але я вдячний за розуміння, бо зараз дуже сутужно знайти меценатів і спонсорів які б допомогли зробити повну реставрацію храму», - зазначив настоятель храму Йосип Дрекало.

До речі, восени, коли роботи по укріпленню фундаменту тільки починалися, на території храму було знайдено склеп. За припущенням отця Йосипа, це поховання одного з колишніх настоятелів цього храму. «Наскільки до мене дійшли чутки, захоронення було не єдине. На даному етапі склеп він залишається відкритим. Навесні, коли ми знов розпочнемо земельні роботи, якщо інші захоронення існують, ми обов'язково їх знайдемо. – розповідає отець Йосип. - Храм був побудований єдиновірською громадою, старообрядцями. Як мені відомо в Кіровограді є владика Саватій, що об'єднує громаду тепер. Я буду мати з ним розмову з приводу цих захоронень. Можливо ми впорядкуємо могили біля храму, або ж передамо йому для захоронення в іншому місці».

Источник текста