Пам'ятник Ярославу Стецьку в Тернополі

Ярослав Семенович Стецько — активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів.
Ярослав Стецько народився в священицькій сім'ї в Тернополі. Він з відзнакою закінчив гімназію й студіював у 1929–1934 рр. право й філософію у Краківському та Львівському університетах.
Ще юнаком Ярослав включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації «Українська націоналістична молодь» і відтак підпільних Української військової організації та Організації українських націоналістів. З 1932 р. Ярослав Стецько вже був членом Крайової екзекутиви ОУН, ідеологічним референтом і редактором підпільних націоналістичних видань.
В 1934 р. засуджений до 5 років ув'язнення. В 1941 року в Кракові Я. Стецька обрано заступником Степана Бандери. У Львові 30 червня1941 р, він скликає Українські Національні Збори, які . проголосили Акт проголошення Української Держави й обрали Я. Стецька прем'єром Українського Державного Правління. За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави Я. Стецька заарештували і направили до концтабору Заксенгаузен, де він до вересня 1944 р. перебував у бункері смерті. Утікши з-під нагляду гестапо, Я. Стецько в дорозі до американської окупаційної зони був тяжко поранений.
У 1945 р.  конференція ОУН-Б обирає Я. Стецька членом бюро Проводу ОУН, до якого належали ще Степан Бандера й генерал Роман Шухевич. У 1946 р. Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів, президентом якого був до кінця свого життя. Після війни він розгорнув широку діяльність на всесвітній антикомуністичній арені. Помер Ярослав Стецько в липні 1986 р. В Мюнхені.

^{Джерело тексту та фотографії Ярослава Стецька}

Раніше тут стояв пам'ятник К. Марксу, а ще раніш Й. Сталіну