Пам’ятник Михайлу Грушевському у Львові

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в містечку Холм у Польщі. Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції». Здобувши домашню початкову освіту 1880 року Михайло був зарахований до третього класу Тифліської гімназії, куди переїхали батьки.  Він з захопленням читає твори М. І. Костомарова, П. О. Куліша, М. О. Максимовича. Під час навчання у гімназії Михайло пише свої перші оповідання, які надсилає до України відомому письменникові І. С. Нечую-Левицькому, котрий схвально їх оцінює. В1886 році Грушевський вступає до Київського університету Св. Володимира на історико-філологічний факультет, входить в київську«Громаду» - таємну організацію, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України. В 1894 році Грушевський призначається на посаду професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету. У Львові Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка. Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник»,  був одним з організаторів Української видавничої спілки. В Києві був одним з організаторів та редакторів газети «Рада» і часопису «Україна». Після організації Українського Наукового Товариства був обраний його головою. В 1914 році Грушевський заарештований та висланий до Казані. В березні 1917 в Києві засновується Українська Центральна Рада та заочно обрала Грушевського головою. Повернувшись у Київ, намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства. На пропозицію Грушевського гербом УНР був затверджений тризуб. Під його керівництвом розроблялася Конституція незалежної УНР.
В квітні 1918 року у Києві відбувся державний переворот, влада перейшла до рук гетьмана Павла Скоропадського і Грушевський перейшов на нелегальне становище. У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.
Після розколу у таборі українських лівих есерів повернувся до Радянського Союзу. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. З осені 1929 почався погром історичних установ, створених Грушевським. ВУАН ухвалив рішення про посилення ідеологічної боротьби з Грушевським і його теоріями. Більшість співробітників і учнів Грушевського було заарештовано й заслано. В 1931 році Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру». 25 листопада 1934 року Грушевський помер у Кисловодську.
Ім’я Грушевського носить багато вулиць, йому встановлено пам’ятники, меморіальні дошки. Зображення Грушевського  є на грошах (50 гривень, пам’ятні монети), на поштових марках.

Джерело тексту та портрета

Пам'ятник Михаилу Грушевському на пр. Шевченко. Бронза, граніт. Скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра,
Л. Яремчук, архітектор В. Каменщик -  1994 рік.