Монастир та костел кармелітів (1617 р.) в м. Теребовля

Будівництво комплексу монастиря та костелу кармелітів велось з 1617 по 1639 рр., під час безперервних воєн та ворожих захватів міста кримськими татарами - тому храм мав виконувати і функції фортеці, а не лише служити оздобою Теребовлі. Ну як фортеці: ніякі справжні бойові дії в таких спорудах не велися. Просто монахи хотіли на певний час хоча б почуватися безпечніше, не більше.

До цієї пори частину території монастиря оточують муровані стіни з досить фотогенічними кутовими п‘ятикутними баштами з високими пірамідальними дашками. Дві з цих башточок знаходяться над Гнізною. В кожній з цих башт - бійниці, що пристосовані не лише для стрільби з рушниць та мушкетів, але й з гармат! А зовні такі мирні, ага.

На початку XVIII ст., коли часи настали більш спокійні та мирні, приступили до відновлення монастиря та костелу. Споруди монастирського комплексу після реставрації набули рис ренесансу та бароко, а в інтер‘єрах з‘явились багатодекоровані плафони, “дзеркала” та ліпні картуші в стилі рококо. Таким чином зовнішнє оздоблення Успенського костелу - просте, суворе, характерне для ренесансних споруд - було цілковитою протилежністю інтер‘єру, який був значно пишнішим та витонченішим завдяки багатому і різноманітному декору. 

Зараз всю цю розкіш вже не побачтити: розписи в храмі абсолютно новенькі.

В радянські роки у комплексі розташовувалась теребовлянська фабрика ялинкових прикрас.

В наш час споруди використовуються семінарією Української автокефальної православної церкви. В релігійні свята біля храму просто велетенські натовпи віруючих.