Геологічний заказник "Івано-Долинське родовище базальтів"

За місцевими переказами населення навколишніх сіл сучасного Івано-Долинського родовища, почали використовувати базальт у будівництві ще з 1635 року. Коли одного разу житель села Берестовець (поруч родовища — авт.) копав колодязь, то натрапив на край базальтового покриву. Гірську породу він використав у спорудженні будинку.
— Івано-Долинське родовище базальтів поблизу села Базальтового — дійсно чудо природи.

Поклади базальту утворилися тут внаслідок активної вулканічної діяльності 650-620 мільйонів років тому, — наголошує провідний геолог Рівненської комплексної геологічної партії Рівненської геологічної експедиції Марія Криницька. — Вулканічна діяльність у той період активізувалася внаслідок розтягнення земної кори. Утворилася обмежена площа, яку заповнила магма. Базальтові стовпи Рівненщини — кам’яний літопис геологічних процесів. Вони унікальні тим, що ми наяву бачимо стародавні породи. Досліджуючи базальти, їх поведінку, — вивчаємо древній вулканізм. На базальтових родовищах трапляються й самоцвіти — напівкоштовне каміння: агат, кварц, кальцит. Вони утворюються внаслідок потрапляння насичених певними хімічними елементами розчинів у тріщину базальтової породи.
Геолог пояснює, що базальти залягають у родовищі монолітом та стовпами. Саме стовпчасте залягання базальту такої кількості є унікальним в Україні.
— Такої чітко вираженої стовпчастої форми більше в Україні не існує. Висота базальтових стовпів місцями сягає від трьох до тридцяти метрів, — продовжує Марія Криницька. — Ще у червні 1972 року облвиконком своїм рішенням надав “Базальтовим стовпам” статус пам’ятки природи місцевого значення. А тепер цю зону рекомендують як зону відпочинку. Справді, це диво, створене самою природою! У світі ще існують приклади залягання базальтової породи стовпами. От, наприклад, екзотичні Гавайські острови — це базальтові вулканічні конуси, які піднімаються на декілька кілометрів над дном Тихого океану. Із сучасних діючих вулканів базальтовими є Етна на острові Сицилія і Везувій на межах материкової частини Італії.
Івано-Долинське родовище базальтів складається із п’яти кар’єрів, два з яких уже відпрацьовані. Кар’єр №1 розробили ще на початку минулого сторіччя, з нього почалася розробка родовища у 1908 році. Проте відомий український геолог і географ Павло Тутковський, який досліджував та описав родовище на початку минулого сторіччя, вважав, що перші каменярні були закладені ще у 1858 році.
— Колись бруківкою з рівненських базальтів викладалися майдани Парижа, Брюсселя, Берліна, Варшави, Відня, Москви, — зауважує геолог Рівненської геологічної експедиції. — Сьогодні найцінніша базальтова сировина — це блоки для виготовлення пам’ятників, стель і будівельно-архітектурних елементів.
Унікальні “Базальтові стовпи” знаходяться у кар’єрі №3. Нині він підтоплений водним плесом, посередині якого зеленіє острів у формі серця. Місцеві жителі називають його “Островом кохання”. Закохані часто пливуть на базальтове серце, щоб заприсягнутися у своїх почуттях та вірності довіку.

А ще статичну скам’янілість стовпчастої форми можна спостерігати у кар’єрі №5, що знаходиться через дорогу від кар’єру №3. Висота базальтів тут складає 22 метри.

Про благодатну дію води з базальтових кар’єрів на організм людини розповідає Біблія. За біблійним текстом, вода з базальтових кар’єрів набуває цілющих властивостей. Навколо купальні, що знаходилася біля Овечої брами у Стародавньому Єрусалимі, хворі чекали, коли ангел збурить воду. Вважалося, що немічний, який першим зануриться у збурену воду, отримає зцілення. Ця купальня розташовувалась саме в базальтових кар’єрах.
— Базальт, на противагу іншим магматичним породам, відзначається своїм нейтральним впливом на організм людини, — пояснює науковець. — Збурення води у купальні, якого чекали немічні, можу пояснити підземними процесами, внаслідок яких на поверхню виходили гази, через що утворювалися бульбашки у воді.

З сайта