Пам'ятний знак С.Карнауху, засновнику с.Карнаухівка в м.Дніпродзержинську

Portret użytkownika Vikont
  • Теги:
    • Памятный знак,
    • Pomniki

Ocena: 0 / 0 uczestników / 0 zalecenia / (+0) (-0) jakość

  • UkrainaDniepropietrowski obwódКам'янське (Дніпродзержинськ)
Opis

Нинішня територія міста Дніпродзержинська обіймає історичні ландшафти колишніх запорозьких слобод Романкове, Тритузне, Карнаухівка, Кам’янське. Найперші згадки географічної лексики сучасного Дніпродзержинська, які зафіксовані у джерелах, стосуються місцевості, на якій виникло с. Романкове. Це свідчення відомого французького інженера і картографа Гійома Левасера де Боплана, який у 20-х рр. ХVII ст. подорожував Дніпром, підшукуючи місце вище порогів для спорудження фортеці.

Масове заселення та господарське освоєння земель сучасного міста розпочинається в період Нової Січі (1734 – 1775 рр). У 1738 – 1739 р.р. відбуваються подальші міграції населення на Романів курган. Це були втікачі – учасники заворушення у с.Ярославці Козелецького повіту Чернігівського намісництва, очолюваного поляком Іваном Миницьким, який видавав себе за царевича Олексія Петровича. Наприкінці 50-х р.р. ХVIII ст. у Романове переселилися польські українці – жителі Правобережної України, яка знаходилася до кінця ХVIII ст. у складі Польщі. „... польські українці перейшли на Запорожжя, й заселили поблизу Дніпра старі урочища на Романовій могилі (нині села Романове і Кам’янське)”, – писав один із перших істориків Південної України А. Скальковський.

Зроблений висновок підтверджується дослідженнями сучасних істориків, зокрема В. Кабузана, який досконально вивчав процеси заселення Південної України та заснування населених пунктів. У 1745 р., серед тринадцяти крупних поселень, що входили до складу Кодацької паланки, яка після ліквідації Січі ввійшла до Катеринославського повіту, поряд з с. Нові Кодаки (з 1650 р.), Старі Кодаки (з 1632 р.), Запорозька Січ (з 1734 р.), Микитин Перевіз, Шолохове (з 1740 р.), Томаківка (з 1740 р.), Звонецьке (з 1745 р.), Таромське (з 1704 р.), Аннівка (з 1740 р.) і Тарасівка (з 1740 р.) він називає селища Романкове (з ХVII ст.), Карноухівка (з 1738 р.), Тритузне (з 1740 р.).

За усними народними переказами, назви сіл Кам'янське, Романкове, Тритузне і Карнаухівка, територію яких займає сучасний Дніпродзержинськ, походять від прізвиськ напівлегендарних козаків Камеона (Камеуна, Каміуна), Романюхи (Романюка), Тритуза (Трейтуза) і Карнауха , котрі поставили свої зимівники у долині Дніпра. Ні речових, ні писемних пам'яток, які б підтверджували цю інформацію, не знайдено. Але ці перекази здаються правдоподібними, бо ідеально вписуються в рамки історії запорозького козацтва. Вказані села входили до Кодацької паланки Війська Запорозького Низового, однієї з восьми територіально-адміністративних одиниць Нової Січі (1734-1775 рр.) - останньої Запорозької Січі, ліквідованої влітку 1775 року.

Ступінь заселеності краю визначався будівництвом церков, необхідність в яких виникала тоді, коли вже існувала громада, яка подавала відповідне клопотання. Перша відома нам церква на території Дніпродзержинська була збудована у с. Романкове в 1740 р., біля Романового кургану. Майже одночасно з будівництвом першої церкви в с.Романкове виникла православна громада в с.Карнаухівці: в 1737 р. козак Карнаух з багатьма землянками приписався до Новокодацької парафії, тобто на той час землі цього селища були вже достатньо заселені.

Топоніми Карнаухівка, Тритузне походять від прізвищ реальних осіб, що зафіксовано в документах та літературі. Згадуваний вище Семен Карнаух та Данило Семененко, на прізвисько Трейтуз або Тритуз – козаки-зимівчани, які справді мешкали у цих краях. Так, документи 1702 р. описують розбійницький напад очолюваних Карнаухом козаків на 40 маж чумаків Лубенського полку, які їхали на Берду по сіль.

Після ліквідації Запорозької Січі ці селища отримали статус державних військових поселень. Романкове в 1787 р. стало волосним центром Катеринославського намісництва. За даними Центрального Державного Військово-історичного архіву у 1793 р. там мешкало 2477 осіб, у Кам’янському – 971, Карнаухівці – 709, Тритузному – 644.

Посилання на джерело тексту.

0
Twoja ocena: Brak

Powrót do góry