м. Київ. Будинок № 5 по вул. Толстого.

Триповерховий цегляний прибутковий будинок, який у радянський час надбудовано одним поверхом. Пам’ятка історії. 1892-1919 у будинку містилася редакція та головна контора літературної і політичної газети Південно-Західного краю «Киевлянин».

Після ліквідації «Киевлянина» частину приміщень і папір було передано редакції газети «Боротьба», яка містилася в будинку 1917-20. Газета була офіційним органом Української партії соціалістів-революціонерів, після її розколу у травні 1918 — Української партії соціалістів-революціонерів-боротьбистів. З 4 квітня 1920 після злиття УКП (боротьбистів) з КП(б)У видання газети припинилося. У грудні 1919 - березні 1920 у будинку містилася також редакція селянської газети Української партії лівих соціалістів-революціонерів (боротьбистів) «Трудове життя».

1941, під час німецької окупації Києва, у цьому будинку перебували провідні діячі Організації українських націоналістів, які прибули до Києва разом з похідними групами ОУН – Рогач Іван Андрійович (1913-42), Теліга Олена Іванівна (1907-42) — поетеса, політичний діяч.

1949-64 у трикімнатній квартирі № 8 на другому поверсі проживав Верьовка Григорій Гурійович (1895-1964) — композитор, хоровий диригент, педагог, народний артист УРСР (з 1960), лауреат Державної премії СРСР (1948) та Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (посмертно, 1968). Організатор (1943), художній керівник та головний диригент Державного українського народного хору (з 1964 — ім. Г. Верьовки). Одночасно викладав на диригентському відділенні Київської консерваторії (1943-64), з 1947 — професор, 1948-52 — голова правління Спілки композиторів України.

1948-63 у квартирі № 4 на другому поверсі жив Сорока Олександр Назарович (1900-63) — хоровий диригент, народний артист УРСР (з 1960). Головний диригент Державної капели УРСР «Думка» (з 1946).

 1970 на будинку праворуч від входу встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Г. Верьовки та написом (ск. Е. Фрідман, арх. М. Іванченко), ліворуч від входу — меморіальну бронзову дошку О. Сороці з викарбуваними геометризованим зображенням ліри та анотаційним написом (арх. І. Шмульсон).

Джерело