м. Львів. Будинок № 10 по вул. Театральній.

Цей будинок постав між 1768–1773 рр. у пізньобароковому стилі з класицистичними елементами, ймовірно — за проектом Петра Полейовського. Колись тут містилася відома кав'ярня Sztuka. Сьогодні це — житловий будинок, в якому також розташований хостел "На Театральній", а в приміщеннях партеру — салон годинників "Женева", магазин одягу і бістро. Пам'ятка архітектури (ох. №367-М).

Збудована Рохом Вінявським кам'яниця мала дещо інакший вигляд, ніж сьогодні. На малюнку Бартницького 1843 р., що зберігається у Львівському історичному музеї, вона триповерхова з виділеною центральною частиною, завершеною фронтоном з арматурою і трьома округлими мансардними вікнами. Дах — типовий для барокової архітектури: мансардний із заломом та люкарнами і металевою декоративною решіткою над ними. Фасад декорований гладкими пілястрами. Півциркульні вікна партеру мали віконниці. 

Сьогодні кам'яниця має чотири поверхи, без фронтону, накрита низьким дахом. Її фасад із сімома композиційними осями, декорований рустованими пілястрами, його центральна частина має незначний виступ-ризаліт. Вікна 1-го поверху оздоблені гротескними кам'яними чоловічими масками, 2-го — стюковими рельєфами з арматурою. 

Основним акцентом будинку є класицистичний портик із двома парами колон, що підтримують антаблемент із дорійським фризом, зверху якого на постаментах лежать скульптурні постаті Венери (Мінерви) і Марса, що символізують війну і мир. Між постаментами влаштований балкон на камяній плиті з кутою металевою решіткою, рисунок якої нагадує балкон кам’яниці на пл. Ринок, 3, роботи ковалів Петра Сенковацького та Якова Зяйки. Жіноча постать є витвором того ж часу, що й будинок, а постать Марса, згідно з написом на жерлі гармати, на яку опирається Марс, виконав скульптор Павло Ойтелє (Paul Eutele) у 1850 р. Символи війни — Марс і арматура — підтверджують належність будинку людині, причетній до військової справи, якою був генерал Вінявський. 

Застосований у цій будівлі портик вирішений у класичній ордерній системі, має пряму аналогію з таким же портиком у митрополичому палаці на Святоюрській горі. Обидві пам'ятки постали майже одночасно і за стилем належать до пізнього бароко з яскраво вираженими класицистичними тенденціями.

Джерело