Пам’ятник Йожефу Аттілі в Будапешті

Аттіла Йожеф  (угор. József Attila)— угорський поет.
Народився 11 квітня 1905 року в місті Будапешті, Угорщина. У 1924 вступив до Сегедського університету; звідти його виключено через революційну діяльність. Згодом навчався у Відні (1925) та Парижі (1926–1927), де прочитав Гегеля і Маркса, ознайомився з поезією Війона.
У 1927 повернувся в Угорщину. У 1930 вступив до Угорської комуністичної партії. У 1931 зацікавився психоаналізом. У 1933 сталіністи виключили його з партії. У 1935 пережив глибоку депресію, лікувався в психлікарні. У 1936 почав видавати ліворадикальний журнал «Доказ» (угор. Szép Szó). У 1937 познайомився з Томасом Манном, присвятив йому вірша. Пізніше знову лікувався в лікарні. 3 грудня 1937 р. — наклав на себе руки, кинувшись під потяг у Балатонсарсо.
Поезія Йожефа увійшла в класику європейської лірики XX століття, вона ввібрала в себе пошуки французького сюрреалізму, революційні традиції Ендре Аді, авангардизм Лайоша Кашшака. Його вірші перекладали визначні поети: Поль Елюар, Єжен Гільвік, Стефан Хермлін , Семен Кірсанов, Леонід Мартинов, Давид Самойлов. Українською мовою вірші Аттіли Йожефа перекладали: Микола Лукаш, Кіра Шахова, Дмитро Павличко, Петро Осадчук, Микола Рябчук.
Йожефові вірші перекладав актор і драматург Леонід Філатов: 1980 року в театрі на Таганці він організував поетичний вечір, присвячений поету.
На Йожефові вірші писали музику Дьордь Ліґеті, Дьордь Куртаг, Едісон Денисов, Дж. Мандзоні та інші. З 1962 по 2000 — його ім'я носив Університет Сегеда.
Пам’ятник Йожефу Аттілі встановлений на сходах біля угорського парламенту.

Джерело тексту та портрету Йожефа Аттіли