Міст Понте Веккіо у Флоренції

Понте Веккіо (італ. Ponte Vecchio , старий міст) — міст через річку Арно у Флоренції, розташований неподалік від знаменитої галереї Уффіці. Відкритий у 1345 році. Є одним із символів Флоренції.
На місці старого дерев'яного мосту, що перетинав річку Арно ще з римських часів, у 1345 році за проектом архітектора Нері ді Фьораванті (італ. Neri di Fioravante) було побудовано кам'яний міст з трьох арок (співвідношення висоти до ширини 1:6). Відмітною рисою мосту стали будинки, що тісняться по обидві його сторони.
Спочатку всі будівлі на мосту були однаковими, але з часом у результаті неконтрольованих перебудов, почали значно відрізнятись. Справа в в тому, що у XV столітті Понте Веккіо став місцем розташування численних м'ясних лавок. Сюди, подалі від знатних особняків і адміністративних палаців, було перенесено торгівлю парною телятиною і курячими мізками, від чого Старий міст став найбільш "пахучим" місцем Флоренції. Відходи від м'ясної справи викидали в Арно, щоб річка відносила їх за межі міста. Оскільки м'ясників в місті було багато, Старий міст почав вимушено розширюватись: торговці прилаштовували свої крамниці так, що вони вже випирали на кілька метрів за межі мосту і висіли практично над водою. Таким цей міст є і зараз, тільки лавки тепер інші - з дорогими і дуже дорогими розкішними ювелірними прикрасами. За указом  Козімо I Медічі  лавки мосту почали перетворюватись на ювелірні з 1593 року, через що міст почали також називати "Золотим мостом". У 1565 році над мостом був збудований коридор, який зберігся досі.
У центрі прольотів мосту послідовний ряд будівель переривається і переходить у відкритий майданчик, з якого можна милуватися річкою та іншими мостами Флоренції. На мосту знаходиться також погруддя Бенвенуто Челліні, до якого традиційно приковують «замки кохання».
Під час відступу німецько-фашистських військ в 1944 році, коли інші мости Флоренції були зруйновані фашистами, Старий міст став єдиним, який не постраждав. Це стало можливим завдяки втручанню представника Німеччини у Флоренції Герхарда Вольфа, який після війни став почесним громадянином Флоренції. Тим не менше, фашистами були сильно пошкоджені точки доступу до мосту, які сьогодні виглядають дещо безглуздо через поспішну реконструкцію, що мала місце на початку п'ятдесятих років.
Сусідніми мостами є Понте алле Ґраціє і  Понте Санта Трініта.

Джерело