м. Львів. Кам'яниця Завалкевича.

Барокову кам’яницю збудував у 1789 р. українець Стефан Завалкевич, доктор обох прав і апостольський писар. Постала вона на фундаментах попередньої готичної кам’яниці. Збереглася донині практично без змін, зберігши стильову чистоту архітектури своєї епохи, за винятком дрібних переробок у партерових приміщеннях, пристосованих для торгових цілей. Постановою Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.79 р. кам’яниця включена до Національного реєстру пам’яток під ох.№1285.

Будинок розташований у середміському кварталі, обмеженому вул. Галицькою, Староєврейською, Сербською і Братів Рогатинців. Чотириповерховий, чотириосьовий, зі зміщеною праворуч півциркульно завершеною брамою-входом. Мурований із каменю та цегли, на кам’яних фундаментах, із використанням білокам’яних елементів. План будинку витягнений вглиб. Складається з чільної кам’яниці з Г-подібною офіциною (флігелем) і тильної офіцини, які разом творять два замкнуті подвір’я-колодязі, з’єднані брамою-проходом. Чільний фасад оздоблений рустованими лопатками, увінчаний профільованим цегляним карнизом, 1-й і 2-й поверхи підкреслені між’ярусними тягами. Мистецьким акцентом фасаду є балкон зі стильовою кованою огорожею, підтримуваний трьома формованими кронштейнами (відтворені 2005 р. після обвалу 04.06.1995 р.). Скульптурним декором досить скромно вирішеного фасаду є симетрично розміщені обабіч балкону під вікнами 2-го поверху об’ємні чоловічі голови. Вікна з прямокутними перемичками, оздоблені профільованими порталами, з лінійними сандриками та поличками.

Кам’яниця зберегла первісне розпланування. Пивниці муровані з каменю та цегли, перекриті бочковими цегляними склепіннями з розпалубками; збереглися білокам’яні готичні портали. Перекриття приміщень партеру також склеплені на підпружних арках, з розпалубками. Брами-проходи у чільній кам’яниці і у середній офіцині перекриті трицентровими цегляними склепіннями на підпружних арках. Дахи будинку – з дерев’яною кроквяно-балковою системою, вкриті бляхою.

Будинок зберігає характерну структуру середньовічної міської забудови парцелі.

Джерело