м. Львів. Головний корпус Львівської політехніки.

Portret użytkownika olanko
  • Теги:
    • Budowla,
    • Architektoniczne zabudowania

Ocena: 0 / 0 uczestników / 0 zalecenia / (+0) (-0) jakość

  • UkrainaLwowski obwódЛьвів
Opis

Монументальний триповерховий будинок (сьогодні головний корпус Національного університету "Львівська політехніка") був споруджений у 1873–1877 рр. для львівської Технічної академії за проектом архітектора Юліана Захарієвича. Будинок є характерним зразком навчального закладу періоду історизму, архітектура якого поєднує мотиви неокласицизму та італійського неоренесансу. Пам'ятка архітектури (Ох. № 194-М).

Проект будівлі у 1872 р. виконав архітектор Юліан Октавіан Захарієвич (Julian Oktawian Zachariewicz). Будівельні роботи 1873–1877 рр. під керівництвом Захарієвича провели за державні кошти представники так званого "Будівельного банку", архітектори Зиґмунт Кендзерський (Zygmunt Kędzierski), Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) та А. Гауфф (A. Gauff). Будівництво було завершено 1 жовтня 1877 р. Академія отримала назву Вищої політехнічної школи (TechnischeHochschule). Вже у перші роки ХХ ст. постала необхідність розширення будинку. До північного фасаду у 1903–1905 рр. добудували два ризаліти, де на кожному з трьох поверхів розмістили по великій лекційній аудиторії.

Будівля "Львівської політехніки" — відома пам'ятка архітектури кінця ХІХ ст. Будинок розміщений на ділянці  між сучасними вулицями Професорською, Степана Бандери, Архітекторською та Карпінського; є одним із основних архітектурних домінант вул. Бандери.

Будівля зведена в стилі історизму з мотивами неокласицизму та італійського неоренесансу. Побудована з цегли та каменю, триповерхова, з високим цокольним поверхом, складної форми в плані з двома симетрично розташованими внутрішніми подвір'ями. Планування корпусу відображає європейські традиції у проектуванні університетських будинків. У своєму вирішенні він подібний до будинку Віденської політехніки, у якій навчався Юліан Захарієвич.

Головний фасад із трьома тонкими ризалітами виконаний у строгих архітектурних формах неокласицизму. Центр його композиції утворює ризаліт потрактований у вигляді монументального неокласичного шестиколонного портика коринтського ордеру висотою у два поверхи. Портик завершений високим аттиком зі скульптурною групою роботи Леонарда Марконі (Leonard Marconi). Алегоричні фігури групи символізують Інженерну науку, Архітектуру та Механіку — три основні факультети, що початково містилися у будинку. На аттику встановлений латинський напис "Litteris et Artibus" (присвята будинку, дослівно означає "Наукам і ремеслам"). На фризі антаблементу до 1919 р. був напис: "Franciscus Josephus, Austriae Imperator, A. D. 1877", ("Франц Йосиф, Імператор Австрії, Року Божого 1877").

Фасади будинку чітко поділені на горизонтальні яруси. Партер рустований, з півциркульними вікнами, відділений від решти карнизом. Прямокутні вікна 2–3 поверхів з профільованими обрамленнями та сандриками — трикутними на другому та лінійними на третьому поверсі.

Джерело

Как добраться к точке: 
С.Бандери, 12
0
Twoja ocena: Brak

Powrót do góry